5 Вересня, 2018

Відчай чи надія?

Відчай чи надія?

Як жити тоді, коли у вас немає надії? Як жити коли надія втрачена? Що робити коли відчай і безнадія бере у полон нашу душу? Чи є вихід?  Ми вже багато разів чекали відповіде на наші молитви? Ми були переконані, що прорив прийде в цьому році, і так рік за роком. Ми сподівалися, що наші обставини зміняться, але цього не відбувалося. Ми думали, що найгірший сценарій неможливий, але саме це і відбулося. І що тепер?

Дев’ятого серпня я прочитав наступні слова: Не віриться, що це наша історія… Ми ще зовсім не встигли натішитись Тобою! Завжди така здоровенька, активна і постійно сором’язлива (жодного разу на УЗД Ти не захотіла показати свого личка). Тепер ми знаємо, якою красунею Ти була: з чорним густим волоссячком, дрібним личком, як у татка, носиком-курносиком, дрібними пальчиками, як у мами… Тільки у четвер ми були у нашого лікаря, робили КТГ. На що вона сказала, що рідко коли є такий хороший стан мами і дитинки, все ідеально… а через два дні я перестала чути Твої рухи, а ще через 2,- ми не почули серцебиття…

Знаємо, що зараз Ти, як ніколи, ЖИВА, але так сумно з того, що ми не разом, що не можемо бачити Тебе, обійняти, поцілувати… Дуже любимо Тебе! Тиждень назад у Златочки був День народження. І, коли ми запитали кого вона хоче запросити, вона першими назвала Лукасика і Тебе. А Лукасик,- жодного дня не було такого, коли б він не обійняв животик і не поцілував. Завжди казав, що там наша ляля. А ми з татком ще не дуже були готові до твого приходу: не було колясочки, одягу, імені, лікаря у якого планували народжувати… Таке враження, що, навіть через такі дрібнички, Бог готував нас до того, що Ти не будеш тут з нами!

Доця, ми знаємо, що зараз у Тебе найкращий одяг, догляд і місце життя. І найголовніше,- Ти в присутності Того, Хто Тебе найбільше любить, Хто знає Тебе найкраще, Хто створив кожну Твою клітиночку! Віримо, що те, що з нами трапилось є на добро. Ти тепер ніколи не знатимеш хворіб, болю, зла, гріха, сліз, всього того, чим так багата Земля… А Небо тепер стало таким близьким, таким рідним, таким бажаним! Цікаво, що Ти там зараз робиш?! Можу лиш уявляти… Тепер у нас є Зланутя (народжена в серденьку), Лукасик (в животку) і Вероніка (на небі). Троє наших, але з такими різними долями… Які дивні Божі шляхи: 3 роки тому Він подарував нам крихітку-Златуню (народжену на 32 тижні, 40см і 1800 г), а сьогодні прийняв крихітку – Веронічку (народжену на такому ж тижні, 43 см і 1850г). Цікаві Божі пазли… Люблячи, і обіймаючи, ми благословляємо Тебе і відпускаємо… Віримо, що зустрінемось колись усією сім’єю… Татко, мама, Златуня і Лукасик

В розпал важких випробувань дуже важко бачити крізь біль і довіряти Божим цілям, коли все що ми бачимо попереду – це темнота. Як жити тоді, коли у вас немає надії? Як жити коли надія втрачена? Ми вже багато разів чекали відповіде на наші молитви? Ми були переконані, що прорив прийде в цьому році, і так рік за роком. Ми сподівалися, що наші обставини зміняться, але цього не відбувалося. Ми думали, що найгірший сценарій неможливий, але саме це і відбулося. І що тепер?

Луки  7:11-17

11 Після цього Він пішов до міста, яке зветься Наїн. І сталося, що з Ним ішли [численні] Його учні та багато людей.

12 Коли Він наблизився до міської брами, виносили мертвого — єдиного сина в матері, яка була вдовою; було з нею багато людей з міста.

13 Побачивши її, Господь змилосердився над нею і сказав їй: Не плач!

14 Підійшовши, Він доторкнувся до мар; ті, які несли, стали. І Він сказав: Юначе, кажу тобі: встань!

15 Мертвий підвівся і почав говорити. Тож Ісус віддав його матері.

16 А всіх охопив страх. І вони прославляли Бога, кажучи: Великий пророк з’явився між нами, і Бог відвідав Свій народ!

17 І розійшлася ця мова про Нього по всій Юдеї та по всій країні.

Перше, що потрапляє в очі це два різні натовпи. Різні по настрою, різні по ставленню до життя, різні за емоціями. Один жвавий, повний ентузіазму, радості, натхнення і повний надій. Інший: похмурий, сумний, безнадійний, безутішний, повний розпачу і безнадії.

В якийсь момент свого життя багато з нас опинялися на дорозі, якої не обирали. Опинившись там, завжди приходиться робити вибір. Ми можемо відчайдушно шукати вихід, або прийняти шлях, який для нас передбачив Господь. Якщо такий момент приходить у твоє життя, потрібно знати кілька важливих істин:

Ісус бачить і знає про тебе

Неподалік від Назарету – міста в якому виріс Ісус, знаходиться маленьке містечко з гарною назвою Наїн. З єврейської мови перекладається як «приємний, красивий». Це містечко стоїть до сьогодні на тому самому місці. На схилі гори знаходиться древнє кладовище. До цього часу видно залишки надгробків часів у які жив Ісус.

Коли Ісус з учнями і людьми, які ішли за Ісусом наблизилися до цього міста, то побачили похоронну процесію. Жителі міста виносили тіло юнака. Тишу пронизував зойк матері – помер її єдиний син. Вона залишалася одинокою і приреченню на бідність.

У часи Христа не було соціального захисту, не було пенсії. Для того, щоб вижити потрібно було важко працювати. Жінці знайти роботу було неможливо.

Коли помирав чоловік, турбуватися про матір мав старший син. Але тепер єдиного сина не стало. Всі її надії на майбутнє рухнули в одну мить. Але ця історія відкриває нам важливу деталь про те, що не зважаючи на ситуацію, в якій ми опинилися, – ми можемо бути певними, що Господь все бачить і все знає.

Містечко Наїн знаходиться, зовсім не по дорозі. Всі дороги, які ішли вони проходили повз. Це містечко ніколи не було значним, чи транзитним. Ісус спеціально іде сюди, щоб втрутитися в ситуацію і дати надію у той час, коли відчай переповнює серце.

Коли ти проходиш крізь особливі моменти у житті тобі варто знати, що Господь усе контролює.

Ісус каже, що без волі Бога, жодний птах не падає на землю. Господь знає про тебе, знає твою ситуацію. Ти не залишений на призволяще. Якщо про твої сумніви і страждання не знає ніхто, Він знає усе, ніщо не може вислизнути від Його уваги. Можливо ви проходите через щось, чого ви не розумієте. Вас з усіх сторін бомбардують сумніви, невизначеність, відчай і безнадія.

Знайте, ви можете покладатися на Бога серед ваших обставин. Повірте, у Нього є план для вашого життя і кінцевий результат буде добрим.

Той хто сьогодні переживає біль, безнадійну ситуація, ви маєте знати, що Ісус уже знаходиться на вашій вулиці. Він поруч з вашим болем. Він поруч з вашою проблемою. Він поруч з вашим скрутним становищем, вашим розпачом, вашою невдачею, з вашою кризою.

Ісус повний милосердя

13 Побачивши її, Господь змилосердився над нею і сказав їй: Не плач!

Коли Ісус побачив і відчув весь біль і розпач цієї вдови, Він змилосердився. Милосердя – це любов в дії.

Боже милосердя є однією з найбільш дорогоцінних реальностей в світі. Тема милосердя одна з найбільш розкритий в Біблії. Бог відкрився Мойсею як Бог який зливає милосердя. Якщо ви хочете пізнати Господа, то вам потрібно побачити багатство Його милосердя. Ним пронизана вся Біблія.

Багато хто думає, що милосердя Боже це якийсь виняток, але Біблія каже, що це цілеспрямована дія Бога. Божен милосердя, не тільки показує нам ким Він є, а показує також і те ким є ми.

Ця історія яку записав Лука відкриває нам яскраву деталь. Жінка не просила Ісуса про допомогу. Ісус спішив на допомогу, навіть тоді, коли вона про неї не просила. Божа милість – це не результат наших молитов, чи якихось наших дій, вчинків чи заслуг. Коли проявляється милість – це означає, що ми її не заслужили. Милість дарується, а не заслуговується.

Ми всі з вами заслуговуємо на справедливий суд, за наші думки, наміри, вчинки і відносини.

Серце Бога не байдуже до болю людей. Христос не хоче залишити бідну жінку у відчаї і стражданнях. Тут Ісус зупиняє процесію, яка ішла на кладовище, змінює хід подій. Змінює настрій, повертає життя в бездиханне тіло. Друже коли тобі здається, що ситуація безнадійна. Ніщо не може змінити хід подій. Пам’ятай про Боже милосердя. Він може змінити будь яку ситуацію. Він Господь – милосердний. Він любить, Він діє!

Ісус не боїться забруднитися в служінні людям

14 Підійшовши, Він доторкнувся до мар; ті, які несли, стали. І Він сказав: Юначе, кажу тобі: встань!

Щоб зрозуміти суть цієї істини, потрібно знати деякі деталі і Божі повеління стосовно померлих.

Господь дає інструкції як потрібно вести себе тоді, коли хтось помирає в близькому оточенні. Ця особа мала бути швидко захоронена. Ніхто не тримав кілька днів тіло рідних. Як правило похорони відбувалися в той же день, коли помирала людина.

Числа 19:11-13

11 Хто доторкнеться до мертвого, до всякої людської душі, буде нечистим сім днів.

12 Він має очиститися третього й сьомого дня — і стане чистим. Якщо ж не очиститься третього й сьомого дня, то не буде чистим.

13 Кожен, хто доторкнеться до мертвого з людської душі (коли хтось помре) і не очиститься, той осквернив Господній намет; та душа вигубиться з Ізраїлю. Бо вода кроплення не покроплена на нього. Він — нечистий, — його нечистість — у ньому

Читаючи про те, як діє Ісус здається, що Він порушує Господні повеління Ізраїлю і перед великим натовпом торкається до померлого, щоб дати Йому життя.

Як ви думаєте, Ісус міг не торкатися до померлого?

Що Він намагається до нести до нас? Ісус не боявся забруднитися, коли служив людям.

Іноді нам здається, що Господь ніколи не простить нам наших гріхів. Що ми надто погані, щоб Господь простягнув Свою руку до нас. Вам потрібно знати, що це неправда. Ісус завжди, простягає руку до самих безнадійних і самих брудних. Він дає шанс тим, у кого з людської точки зору шансів немає. Він обіймає, подає руку тим, кому ніхто не хоче допомагати, співчувати. Він і сьогодні простягає руку для тебе.

Ісус все може

14 Підійшовши, Він доторкнувся до мар; ті, які несли, стали. І Він сказав: Юначе, кажу тобі: встань!

15 Мертвий підвівся і почав говорити. Тож Ісус віддав його матері.

Чи може бути ще більш безнадійна ситуація як смерть? Але для Ісуса навіть смерть не є крапкою.

Чи є щось важке для Бога?

Кожному з нас приходиться зустрічати у своєму житті ситуації, і серед них Господь запитує: Думаєш що твоя проблема є для Мене дуже важкою, щоб я міг її вирішити? Чи віриш ти, що я можу зробити це для тебе, навіть, якщо це здається для тебе неможливим? Чи вірите ви, що він може зробити неможливе у твоєму шлюбі, у твоїй сім’ї, роботі, у твоєму майбутньому?

Коли хтось переживає важкі часи, ми кажемо: тримайся, не відчаюйся. Господь сильний, Бог є Богом неможливого. Але чи віримо ми самі в ці істини, коли труднощі досягають нас самих?

Чи віримо ми у те, що Бог Біблії – це Бог неможливого?

Вірити у Бога, це не просто вірити у Нього як Творця. Вірити – це бути певним, Що Він є Богом неможливого. Цією історією Ісус показує, що Він може зробити неможливе. Він може неможливе зробити і в твоєму житті. Він може вирішити твої фінансові проблеми, Він може вирішити твої сімейні негаразди,  Він може вирішити будь яку найбільшу потребу.

Він хоче, щоб ми знали, що він той Самий Бог, який звелів воронам годувати пророка Іллю. Він той самий Бог, який воскресив сина з сусіднього містечка Сунам. Він той самий, Бог який врятував вдову від жахливих боргів, і дав її можливість повернути усе. Він той самий Бог який нагодував 5000 тисяч людей.

Він знав, що в нашому житті будуть такі часи, коли нам не допоможе нічого окрім чуда. Він хоче запевнити нас, що може зробити неможливе для нас у будь-якій ситуації.

Коли мені було шість років, мої батьки були у відчаї.

Вони не знали що робити з хворобою, яка у мене проявлялася більше і більше. Звернення до лікарів нічого не дали. Одного разу професор сказав, що у такому випадку медицина безсила. Якщо вірите у Бога, то це можливо вилікувати лише з Його допомогою. Батьки приїхали і попросили, щоб усі родичі молилися за моє здоров’я протягом 3 днів. Бог зробив неможливе. Я здоровий.

Що я маю робити, коли Бог діє?

Іншими словами, як я маю реагувати на Боже втручання у моєму житті?

Ми читаємо:

16 А всіх охопив страх. І вони прославляли Бога, кажучи: Великий пророк з’явився між нами, і Бог відвідав Свій народ!

17 І розійшлася ця мова про Нього по всій Юдеї та по всій країні.

Ми бачимо три реакції:

  • Страх
  • Прославлення Бога
  • Свідчення про Нього

Коли ми бачимо як діє Господь, то нас охоплює страх. Коли людина відкриває Бога, пізнає Його, то страх це типова реакція нашого людського єства.

Це ще раз нагадує нам, що Він могутній,  Він і ще зараз творить чудеса, це спонукує нас тремтіти перед Ним і слухатися Його більше.   Бог  знає всі ваші помилки, падіння, і дуже любить вас. Бог знає всі ваші почутті і розчарування, і бачить вашу біль, більше ніж хто інший. Бог знає ваше майбутнє, він може підказати, що вам потрібно знати. Бог знає ваші страхи і хоче, щоб ви поклалися на Нього.

Те що Бог знає все є моїм серйозним мотиватором жити побожним життям. Я усвідомлюю, що нічого не можу робити таємно. Ніхто не може Богу завадити щось зробити.

Прославлення Бога

Коли я бачу дію Бога, я маю прославляти Його.

Коли у твоє життя приходять чудеса, прославляй Господа. Хвалися Богом, захоплюйся Ісусом. Коли Господь змінює людей, коли ми бачимо Його дії у нашому житті. Говори слова слави  Богу. Так як це робив Давид. Так як це робили усі, хто стали свідками неймовірного чуда. Мертвий встав і живий.

  • Коли вдячний
  • Коли Бачиш Бога
  • Коли бачиш, як Бог діє в інших людях.

Розповідай про Ісуса скрізь

Той хто переживає Божі дії у житті. Той хто знає Бога, буде про Нього говорити.

Найчастіше про що говорять батьки, це про своїх дітей. І часто ці бесіди перетворюються на комедії, кожен намагається розповісти про них якомога більше фактів.

Коли ми любимо Бога, ми будем говорити про Нього. Він буде дійовою особою №1 у житті. Ми будемо свідками, очевидцями подій, які відбувалися у нашому житті.

Висновок

Сьогодні ми читали чудову історію. Ісус приходить і змінює життя. Але реальність така, що Він не завжди працює так.

  • Коли люди помирають вони залишаються мертвими
  • Коли люди хворіють, вони страждають
  • Батьки, які мають проблеми з дітьми, мають їх і далі
  • Ви сподіваєтеся, що ваш чоловік, ваші діти прийдуть до Господа, але буває таке, що це не відбувається.

Чому Бог дозволяє, щоб проблеми приходили у моє життя? Чому Він не змінює, чому не зціляє? Чому не вирішує моєї проблеми?

Потрібно знати кілька речей. Бог не створив світ таким. Це наш гріх, робить наше життя важким. Вся земля стогне від гріхів людей, і чекає на повернення Христа, який має звільнити творіння від гріха і його наслідків. Поки Він не прийде, ми будемо терпіти страждання і проблеми.

Проблеми і страждання, виховують у нас правильне ставлення до Бога і до ближніх. Вони допомагають нам ставати схожим до Христа.

Коли читати цю історію у ній є дві категорії людей:

  • Одні без Христа

Ці люди ішли до смерті, хоч могли іти до життя. Вони  виходили з міста, яке мало в назві слова потіха, і краса, але були безнадійні і безрадісні.

  • Інші з Христом

Просто подумайте, яким був натовп, який ішов за Христом в місто Наїн? Сумним чи радісним? Впевненим, чи невпевненим?

Вони були радісними, здоровими, їхні потреби були задоволені. Це група, яка слідує за Господом, це група звільнених, прощених, щасливих, це група переможців.

Ця група має особливість, усі хто входять у неї, знають, що не дивлячись на те, що вони ідуть за Христом, вони зустрінуться з проблемами, труднощами, спокусами. Але коли ми ідемо за Ісусом, є Його учнями, з Ним перемагаємо.

Важливо знати

Що це ми обираємо в якій групі нам знаходитися, в групі життя, чи групі смерті, ми підемо за натовпом до смерті, чи до життя з Ісусом? Ми є частиною однієї з цих груп. Чимало з нас ще недавно належали до групи смерті, тепер перейшли до життя. Що тобі потрібно, щоб стати живим? Що тобі потрібно сьогодні, щоб довірити своє життя Ісусу?

 

 

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.