Євангельські християни – це християни, які належать до однієї з кількох незалежних християнських церков. Євангельські християни, католики й православні дотримуються основних принципів християнства. Наприклад, усі вони приймають Нікейський символ віри, прийнятий Собором Церкви в 325 році. Усі вони вірять у смерть, поховання і воскресіння Ісуса Христа, в Його божественну сутність і майбутнє пришестя. Всі три напрямки приймають Біблію як Слово Боже і погоджуються, що покаяння і віра потрібні, щоб мати вічне життя й уникнути пекла.
За інформацією агентства «Операція світ», по всьому світу налічується біля мільярда євангельських віруючих, більше мільярда католиків і 250 мільйонів православних. Однак погляди католиків, православних і євангельських християн на деякі питання різняться.
Євангельські християни найбільш за все цінують авторитет Біблії та право кожної людини розуміти її без посередництва особливої касти священиків. Православні ж і католики цінують свої традиції більше за авторитет Біблії, а також стверджують, що лише керівники цих Церкво можуть тлумачити Біблію правильно.
Нижче приводяться відповіді на деякі питання, які можливо виникають в людей про відмінності між православною, католицькою і протестантською Церквами, але спочатку коротка історія євангельських християн.
Історія церков євангельських християн
Одним з перших реформаторів євангельських християн був священик, професор богослов’я Як Гус, який проживав на території сучасної Чехії й став мучеником за віру в 1415 році. Гус навчав, що Писання важливіше за традиції. Пізніше, починаючи з 1517 року, Реформація поширилася по усій Європі, коли інший католицький священик і професор богослов’я – Мартін Лютер закликав католицьку Церкву до оновлення. Він говорив, що, коли Біблія вступає у конфлікт з церковними традиціями, потрібно підкорятися Біблії. Лютер заявив, що Церква поступає неправильно, продаючи людям можливість потрапити у рай за гроші. Він також вважав, що спасіння приходить через віру в Христа, а не через спробу «заробити» вічне життя добрими ділами.
Коли ж в Європі почалась, власне, протестантська Реформація, то ідеї Мартіна Лютера та інших реформаторів (Жана Кальвіна, Ульріха Цвінглі) сягнули й українських земель, більшість з яких в той час перебувала у складі Польського королівства (Галичина і частина Поділля) та Великого князівства Литовського (Волинь, Київщина, частково Поділля). Тут існували усі передумови для успішного поширення ідей Лютера: жвава торгівля (а значить — можливість для іноземних купців чи лікарів осісти в містах), активне інтелектуальне життя (а значить — можливість для західних вчених осісти в місцевих академіях та університетах), а також достатня кількість мислителів та мрійників про позитивні зрушення в церковному житті.
Що євангельські християни думають про церковні традиції?
Євангельські християни не мають нічого проти церковних традицій, окрім тих випадків, коли ці традиції суперечать Писанню. Це обґрунтовується зауваженнями Ісуса Христа в Євангелії Марка (7:8)
«Залишивши Божу заповідь, ви тримаєтеся людських передань: [миєте глечики, чашки й робите багато чого іншого, подібного до цього]»
Чому більшість євангельських християн не хрестять дітей?
Більшість протестантів вважають, що діти після смерті автоматично потрапляють в рай. Вони також вірять в твердження Біблії, що хрещення має іти за покаянням. Вони обсновують це переконання на словах Ісуса Христа який сказав: «Та Ісус сказав: Облиште дітей і не забороняйте їм приходити до Мене, бо для таких є Царство Небесне» (Мт. 19:14). Протестанти кажуть, що в Біблії не описується жодного випадку хрещення немовлят, тим більше, що навіть Ісус чекав свого хрещення до 30 років.
Чому в церквах і будинках протестантів немає ікон?
Євангельські християни вважають, що десять заповідей (Вих. 20:4) забороняють використання образів в поклонінні: «Не робитимеш собі ідола ні будь-якої подоби того, що на небі вгорі, чи на землі внизу, чи у водах під землею». У Книзі Левит (26:1) написано: «Не робіть самим собі рукотворних чи різьблених ідолів, не споруджуйте собі стовпа і не ставте каменя для оглядання на вашій землі, щоб йому поклонятися. Я — Господь, ваш Бог». У Повторенні Закону (4:15-16) Господь каже: «Стережіть добре свої душі, — адже того дня, коли Господь промовляв до вас на Хориві, на горі, з-посеред вогню, ви не бачили жодної подоби; тож не чиніть беззаконня і не робіть самі собі різьбленої подоби, будь-якого образу, — подоби чоловіка чи жінки…». Тому євангельські церкви не використовують образів для поклоніння через небезпеку, що люди можуть поклонятися цим образам замість Бога.
Чому євангельські віруючі не моляться святим чи Діві Марії?
Євангельські віруючі надають перевагу слідувати настановам Христа, де Він навчає нас молитися кажучи: «Тому-то моліться так: Отче наш, Який на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє…» (Мт. 6:9). Писання не має прикладів, де хто не будь молився б Марії або до святих. Протестанти вважають, що Біблія забороняє молитися до людей, які померли, навіть до християн, які знаходяться в раю. Вони обсновують свої переконання на книзі Повторення Закону (18:10-12), де говориться: «Хай серед тебе не буде знайдено такого, хто очищає свого сина чи свою дочку вогнем, хто ворожить ворожіння, хто чарує, хто віщує, чаклуна, хто заклинає заклинання, черевомовця, хто гадає, хто викликає мертвих».
Що євангельські віруючі думають про Діву Марію?
Євангельські християни вважають, що Марія була чудовим прикладом християнського послуху Богу і що вона залишалася дівою до того, як народився Ісус. Основою для цього є Євангеліє Матвія (1:25), де говориться, що Йосип, її чоловік, «не знав її», до тих пір поки вона не народила Свого Первенця, та інші уривки з Біблії, де говориться про братів і сестер Ісуса (Мт. 12:46, 13:55-56, Мк. 3:31, Ів. 2:12, 7:3). Євангельські церкви не вірять, що Марія була безгрішною, бо в Євангелії Луки (1:47) вона назвала Бога своїм Спасителем; але її не потрібен був Спаситель, якби вона була б без гріха.
Як може бути більше ніж одна церква?
Протестантські віруючі переконані, що є лише одна справжня Церква, але не вважають, що вона є частиною якоїсь організації, яка створена людиною. Ця істинна Церква складається з усіх християн і помісних церков, які люблять Бога і служать Йому через покаяння і віру в Ісуса Христа. Тому що Ісус Христос сказав, що «Не кожний, хто каже Мені: Господи, Господи! — увійде до Царства Небесного, але той, хто виконує волю Мого Отця, Який на небесах» (Мт. 7:21).
Чи приймають євангельські церкви усі сім Вселенських соборів?
Євангельські церкви приймають більшість постанов історичних церковних Соборів, але не вважають їх безпомилковими. Таке відношення основане на тому факті, що деякі постанови, зокрема, прийнятті на двох останніх Нікейських Соборах, протирічать один одному у ставленні до ікон. На першому з них, який відбувався у 754 році, використання ікон було заборонено в церкві, у той час як у 787 році – було вирішено, що ікони використовувати потрібно. Євангельські християни приймають рішення Соборів, лише в тому випадку, коли вони відповідають вченню Біблії.
Яка позиція євангельських церков стосовно мощів святих?
Протестанти не вірять, що мощі святих мають якусь особливу силу, бо Біблія не навчає такого. Біблія не має вказівок стосовно пошанування тіл померлих. Навіть більше, єврейська традиція вважає мертві тіла нечистими, і такими, що оскверняють людей і приміщення у яких вони знаходяться. Тому єврейські похорони відбуваються у той же день, коли вмирає людина.
Анатолій Якобчук за матеріалами imolod.ru
Залишити відповідь