Якщо Євангеліє має таку силу змінювати життя людей вже зараз, більше того рятувати їх від пекла, то чи робимо все можливе для того, щоб люди чули, знали, розуміли її?

Деякі статистичні дані, які довелося почути в Києві на Сімейному форумі мене приголомшили і разом з тим ще більше підкреслили важливість того, про що я хочу з вами сьогодні поділитися.

Стан сім’ї в Україні можна охарактеризувати як критичний:

українська нація стабільно зменшується, впродовж останніх років кількість населення щорічно скорочується на 250 тис. осіб
за роки незалежності кількість українських дітей зменшилася вдвічі (з 14 млн. до 7 млн.); внаслідок цього Україна нині входить до тридцяти «найстаріших» країн світу за часткою осіб віком 60 років і старше;
рівень розлучень стабільно високий і становить понад 60%, через що понад 4 млн. дітей росте без батька, а близько 25% дітей виховуються в проблемних сім’ях (алкоголь, наркоманія, насильство тощо).

По дорозі з Києва я розмовляв з начальником служби у справах дітей. Вона повідомила мені кілька фактів…

Чи знаєте, ви що у нашому консервативному релігійному середовищі, процвітає проституція, педофілія, і торгівля людьми? Чи знаєте ви, що кількість розлучень в Бережанах на третину більше за кількість укладених шлюбів? 150 шлюбів і 193 розлучення? Чи знаєте ви що в Бережанах останнім часом, повально відбувається позбавлення батьківських прав? І зараз ця цифра складає 20 сімей в рік.

Держава спостерігає за суспільними процесами, бачить проблему, і намагається щось зробити на її вирішення. Так коли у сім’ях проблеми, держава забирає дітей, але проблема не вирішується? Тому що у неї немає ні сил, ні можливостей, щоб змінити людину. Людину може змінити тільки Бог.

Потенціал для змін, потенціал для справжньої переміни суспільства є лише в Євангелії Ісуса Христа. Існує лише один діючий інструмент – це проповідь про Ісуса. Немає нічого іншого, що могло б змінити ситуацію на краще.

Текст, який ми будемо за мить читати, дає чітку інструкцію, яка буде і корисною для нас, і може допомогти нам переусвідомити своє життя, діяльність і пріоритети.

Євангеліє має вирішальне значення, адже люди будуть судженні на основі їхньої реакції на проповідь.

Коли я роздумував над цим текстом чотири речі постійно виходили на поверхню.

Луки 10:1-16

1 Після того призначив Господь інших сімдесят двох і послав їх по два попереду Себе до кожного міста й місцевості, куди Сам мав іти.
2 І Він промовив до них: Жниво велике, а женців мало; тож благайте Господаря жнив, щоби послав робітників на Свої жнива.
3 Ідіть: Я посилаю вас, як ягнят між вовків!
4 Не беріть ні торби, ні палиці, ні взуття, і нікого в дорозі не вітайте.
5 До якого тільки дому ввійдете, спочатку кажіть: Мир цьому дому!
6 І коли буде там син миру, спочине на ньому мир ваш; коли ж ні, — до вас повернеться.
7 У тому ж домі перебувайте, їжте й пийте, що там є, бо робітник гідний своєї платні. Не переходьте з дому в дім.
8 І в яке тільки місто ввійдете, і де приймуть вас, їжте те, що покладуть вам;
9 оздоровляйте недужих, які там є, кажіть їм: Наблизилося до вас Боже Царство!
10 А коли в якесь місто прийдете і вас не приймуть, вийдіть на вулицю його, та й скажіть:
11 Навіть пил із вашого міста, що припав нам до ніг, струшуємо. Але знайте: наблизилося [до вас] Боже Царство!
12 Кажу вам, що жителям Содома того дня буде легше, ніж тому місту.
Доля невірних міст
13 Горе тобі, Хоразине, горе тобі, Витсаїдо: бо якби в Тирі й Сидоні сталися чудеса, які сталися у вас, вони вже давно покаялися б, сидячи у волосяниці та в попелі.
14 Однак Тиру й Сидону на суді буде легше, ніж вам.
15 А ти, Капернауме, хіба до неба піднесешся? До аду зійдеш!
16 Хто слухає вас, — той Мене слухає, а хто гордує вами, — Мною гордує; хто ж гордує Мною, — гордує Тим, Хто послав Мене.

Молитва: Ви молитеся за врожай?

Чи ви молитеся за врожай? Чи молюся я про вплив Євангелії на людей, які навколо мене, і далеко за межами моєї досяжності?

Як правило більшу частину наших молитов складають наші молитви прохання за те, що ми вважаємо важливим? Ми молимося, про наші життєві обставини, за наших дітей, за дружину, бо вони важливі для нас. Якщо у нас фінансові проблеми, ми молимося за вирішенні. Але чи для мене є важливим молитися за навернення людей до Євангелії?

Якщо читати молитву Отче наш, то головний акцент цієї молитви – це те, щоб ми молилися за прихід Божого царства, щоб воля Господня здійснювалася на землі, так як вона звершуєтеся на небі…

Ісус акцентує нашу вагу і показує що ми маємо молитися за прославлення Бога і за Його царство. А вже потім ми маємо молитися про свої особисті потреби хліб, прощення, перемога над гріхом.

Якщо ми не молимося за поширення Божого Царства, чи ми молимося правильно?

Цей текст відкриває таємницю: що люди навертаються не від сильних потужних проповідей, не від переконливих аргументів, а від Божої дії через молитву людей. Біблія описує людей, як тих які заблукали, як ті, що перебувають під владою сатани, як ті що сліпі і не бачать потреби в Христі і Євангелії.

Духовна сліпота, чи закритість розуму для Євангелії – це відсутність реакції на істину, не розуміння потреби в Ісусі. Це стан розуму, який людина не може сама змінити.

Один з найпотужніших проповідників в історії Чарльз Спреджен розповів про своє навернення:

«Слід зізнатися, що мене виховали в благочесті, клали в колиску з молитвою, і співали колискові про Ісуса. Я постійно чув Євангеліє. Але коли Слово Боже прийшло де мене в силі, воно було для мене так само новим, як ніби я все життя прожив в африканських племенах і іколи не чув Доброї Новини.

Коли я вперше прийняв Євангеліє і моя душа здобула спасіння, мені здавалося, що я ні разу не чув його по-справжньому. Раніше я чув її так ніби не слухав. Але Бог неймовірним чинові відкрив мої вуха, щоб я зміг зрозуміти істину.

Раніше світло потрапляло на мої очі, але я був сліпим і тому думав, що світла немає. Світло оточувало мене завжди, але я був нездатним його прийняти. Очні яблука моєї душі просто не сприймали небесних променів.

Ми чимало дивуємося, як можна сотні разів чути істину і людина не приходить до Христа.

Проповідувати Євангеліє людині, за яку раніше ніхто не молився, – це те саме, що кликати сліпого разом з вами помилуватися чудовим світанком. Це безнадійно, бо людина сліпа, не може нічого побачити.

Ісус посилає 70 учнів іти проповідувати, і Його настанова починається з правила: Благовістя починається з молитви.

Чи маєте ви конкретних людей за яких молитися?
Як регулярно ви це робите?

Я мріяв щоб делегація з Бережан поїхала на сімейний форум у Київ. Ви собі не можете навіть уявити, як я радів від того, що почув не те що згоду, а бажання поїхати.

Вже в останній день, я пишу запитання тим хто має їхати, а вони кажуть що не їдуть… Ми почали молитися. І сталося чудо, поїхали двоє…

Молитися – це правильно, але не достатньо

Місія: ви працюєте на полі де збирають врожай

Хоч перед нами унікальний випадок, ми можемо взяти для себе кілька важливих і цінних уроки. Вони мають бути зосереджені на місії і не дозволяти нічому перешкоджати місії.

10:3 Їх чекає небезпека і ворожа атмосфера

Попереду опозиція і небезпека, вони самі по собі будуть безпорадними, щоб протистояти, єдиний вихід, повністю залежати від Бога.

10:4 Вони мають довіряти Богу

Не брати з собою гаманця, сумки, взуття. Йдеться про цілковиту довіру Богу у забезпеченні. Вони не мають відволікатися на те що вони несуть з собою, вони мають бути повністю зосередженні на виконані доручення, яке їм дав Ісус. Вони не мають відволікатися на зміну житлових умов, на пошуки кращого: їжі, умов, житла.

Якщо хтось приймав їх у свій дім, це вже прояв уваги. Це урок для нас, що ми не маємо зосереджувати свою увагу на речах.

Я не раз ловлю себе на думці, як би було добре, якби у нас було своє приміщення, свій проектор, і чимало іншого, але потрібно зосереджуватися не на речах, а людях.

Першим пріоритетом у нашому життя має бути Боже Царство.

Один чоловік не міг впіймати жодної рибини, але його увагу привернуло те, що жінка поруч раз за разом витягувала чергову рибину. Повністю розчарований він нарешті запитав у неї у чому ж секрет? Ви ловите рибу на вечерю, чи заради спортивного інтересу? Я тут просто заради спорту, а – Я щоб наловити на вечерю.

На Божому полі мають бути люди, які хочуть працювати на результат, а не просто заради спорту.

Коли ти молишся за робітників на ниву Божу, потрібно усвідомлювати, що ти можеш бути першим з них.

Ми не раз мріємо, було б класно, якби до нас приєднався ще хтось. Ще бодай один вчитель недільної школи, ще б хтось, хто б міг займатися з підлітками, з молоддю… А ми молимося про це? Ви знаєте свою місію, ви знаєте до чого закликає вас Господь? Якщо ви ще не знаєте цього вам потрібно просити Господа, щоб Він показав, Він покликав. Він відкрив, направив.

Цей текс має два попередження:

Не відмовляйтеся від праці, коли відчуєте опозицію, скорше будьте готові до неї.

Вівці, які блукали серед вовчої зграї мають розуміти, що їх чекає. Більша частина опонентів Ісуса були з релігійної сфери.

Дуже часто ми думаємо, що опоненти це десь з боку відвертих атеїстів, невіруючих людей, але це можуть бути люди з церкви. Потрібно бути готовим до критики, до несприйняття, але це все не має нас спиняти виконувати волю Господню.

Минулого року ми з великими зусиллями організовували сімейну ходу. Я думав, що найбільш важко буде переконати владу, але ні. В останній момент, один з пасторів з Бережан повідомив, що вони не братимуть участь, бо не бачать в цьому волі Божої.

Але Господь тоді вже підготував моє серце до такого сценарію. Він не був для мене не сподіваним. Я знав, що потрібно було іти до кінця. І Господь благословив. Хода хоч не численна, але відбулася. Була гарна погода. Справа здалася не дуже впливовою, але вона стала початком праці, яка зараз набуває ширших обрисів.

Не відволікайтеся на матеріальні речі, зосереджуйте увагу на місії

Подібно до того, як учні могли легко відволіктися від свого завдання на безглузді розмови, на речі, які є сторонніми для місії. Нам так само потрібно постійно відмовлятися від речей, які не сприяють виконанню місії.

У той час про Ісуса ходили легенди. Він був популярний через чудеса. Чимало людей ішли за Ним лише через це. Але Ісус часто уникав багатолюдних місць, йшов в безлюдну місцевість, щоб зосередитися на підготовці своїх учнів.

Коли ми щось робимо, ми завжди маємо оцінити це відносно місії. Чи бува це не є перешкодою, марною витратою часу і ресурсів.

Окрім цього ми маємо стежити, щоб не відволікатися на матеріальні клопоти. Господь обіцяв подбати про, те що нам потрібне.

Вчора я зрозумів одну деталь, яку раніше не розумів. Якщо ви будете читати Дії Апостолів, ви будете здивовані атмосферою жертовності в Єрусалимській церкві. Вони на перший погляд просто недалекоглядно розтранжирили своє майно і роздали нужденним.

Коли читаєш, що вони продавали цілі маєтки і все приносили до ніг апостолів, я не раз задавався питанням, невже Бог потребує таких жертв? Більше того, потім церкви змушені були всім світом збирати гуманітарку для цієї церкви, адже вона була повністю безпорадною.

Але якщо зважити на факт, який стався приблизно через 30-40 років. То ця дія стає цілком виправданою. В 70 році Тит оточує Єрусалим. Бої тривали 2 роки, більшість людей повмирали від голоду і виснаження.

Йосип Флавій повідомляє цікаву деталь. Що в Єрусалимі загинули всі. Знищено все. Врятувалися лише християни, які побачили що збувається те що провіщав Ісус і вони поспіхом залишили місто. Їм нічого було втрачати, вони вже давно продали своє майно, вони кошти витратили на поширення Євангелії. І замість втрат на перший погляд вони отримали благословіння.

Нам не потрібно прив’язуватися до майна, речей нерухомості, це може дуже відволікати від місії. Ми не можемо покладати надію на матеріальні речі, ми маємо бути багатими на добрі справи, вкладаючи своє життя у Боже Царство, щоб допомогти іншим знайти те, що є дійсно життям.

Молитва, Місія…

Вість: Чи звіщаєте ви про Царство Боже?

оздоровляйте недужих, які там є, кажіть їм: Наблизилося до вас Боже Царство!

Далі Ісус дає рекомендації як безпосередньо проповідувати Євангеліє Його Царства. Вони мали допомагати людям, займатися соціальним служінням, але при цьому вони мали проповідувати. Більше того, це потрібно було робити у тому випадку, коли тебе не приймають.

Коли ми говоримо про завдання, яке дане учням, то йдеться про реальну допомогу у вирішенні життєвих проблем, і про проголошення приходу Божого Царства.

З цього тексту випливає істина, що навіть, якщо людина має різні проблеми зі здоров’ям, має труднощі, які потрібно вирішити, то ще більша потреба у тому, що кожному потрібно підкорятися Богу як Цареві.

Царство Боже це царство в якому Він керує. Говорячи, що Боже Царство наблизилося або прийшло до людей, Ісус відкрити Божий план, показати людям перспективу що буде з ними у майбутньому.

Царство Боже – це передчуття раю. Це з одного боку володарювання Бога, чи правління Бога, а з іншої – це присутність Бога серед людей.

Коли Ісус був на землі, то проповідь означала – Бог серед людей. Він близько, Він може зайти у ваше село і місто. Підготуйтеся до прийняття.

Царство Боже це ні що інше як перефразування старозавітної фрази «Я буду вашим Богом», або «Я буду вашим царем, а ви будете Моїм народом». Ісус здійснив ці мрії давніх пророків. Якщо людина добровільно обирає Ісуса своїм царем, то Він наповнює життя змістом і значенням.

Проповідь учнів полягала у тому, що люди мають стати підданими Царя, вони мають скорити своє життя перед Ним. Тим хто визнавали Ісуса їм обіцяється мир і прихильність від Бога. Тим хто відкидає – суд і руїна.

Цей текст особливо звертає увагу на відповідальність кожної людини і суверенну владу Бога, і настільки вирішальним є послання Бога до людей.

Люди нестимуть відповідальність за те як вони відреагували і істину. Ми бачимо, що Ісус каже, що той хто мав більше можливосте і не скорився перед Царем нестиме більшу відповідальність за своє ставлення, ніж той хто не мав таких можливостей.

Ісус називає міста у яких Його не прийняли і каже, що людей, які їх населяють чекає жорстоке покарання. Більше того окрім фізичного знищення і забуття міст, чекає суд над кожною особою перед Богом. Суд – вічні муки в пеклі. Цей текст дає привід вважати, що навіть у пеклі будуть різні ступені покарання. Той хто знав більше буде більше осуджений.

Ісус каже, що таке місто як Содом навернулося б до Нього, якби Він тоді прийшов до них.

Про міста яким Ісус оголошує страшний вирок це не язичеські міста, це релігійні містечка, у яких були синагоги, у яких Ісус зробив багато чудес, але вони не захотіли прийняти Царя.

Як справи у тебе друже. Скільки разів ти чув заклик до рішучої дії визнати Ісуса за Царя. Скоритися перед Ним. Прийняти рішення жити по Його слову і Його законах. Стати Його інструментом тут на землі, приступити до виконання Його місії. Скільки разів тобі потрібно для дій?

Ми часто думаємо, що потрібно щось особливе для того, щоб мати аргументи стати віруючим. Але ці міста бачили Господа, бачили оздоровлення, бачили чудеса на морі, чудеса з хлібом, померлі ставали живими.

Ісус виніс вирок тим містам, бо вони не покорилися. Вони думали що ще не той час, не той момент. Від Капернауму залишилося руїна і безлюдна руїна. Це місто було знищене землетрусом і ніколи не відновилося.

Те що трапилося з цим містом може трапитися з вами. Ми живемо в унікальний час. Слово Боже лунає з усіх каналів. Ми самі вміємо читати, але як багато людей не хочуть визнати Царя Царем. Вони свідомо відкидають Євангеліє. Вони свідомо обирають пекло.

Хтось сказав, що пекло не покарання це вибір. Так це вибір. Відмовляючи Христу ти свідомо обираєш пекло.

Тому наше текст кричить: Молися, іди до людей – Місія, Проголошуй прихід Царства… І нарешті.

Невідкладність: ви живете у і свідчите у світлі вічності

Ми маємо відчувати невідкладність проповіді про Царя. Ми маємо відчувати терміновість істини про Ісуса, бо суд неодмінно прийде.

Ми маємо донести, що наше послання не в тому, що люди стануть щасливішими, вам буде краще, легше, цікавіше… У нас інше завдання ми маємо повідомити, що люди грішники, які ідуть на суд Божий, але у них є можливість уникнути Божого суду, якщо будуть вірити, що Ісус – це Господь. Часу дуже мало, ми маємо розуміти часи і невтомно звіщати Євангеліє.

8 жовтня минулого року було для мене шокуючим. В пасторському чаті з’явилося повідомлення:

Вітаю брати. Щойно відійшов у вічність пастор львівської центральної церкви Василь Якович Берлінець. Він з братами піднімався на гору в Закарпатті. Зараз вони на висоті 1800 м. Моліться, будь ласка про цю ситуацію.

Раптовість і 100% впевненість смерті має прищепити нам відчуття невідкладності, про яке вчив Ісус.

Ми маємо молитися за людей, щоб Господь відкрив очі, а ми в свою чергу маємо невідкладно звіщати людям добру новину. Ця проста і доступна:

Ісус Господь і Цар – Його потрібно прийняти зараз, або прийняти жахливі наслідки потім.

Багато хто вважає, що ще встигнемо. Ще життя триває. Але це обман.

Ігор з Літятина… Він сказав, що хотів би звільнитися, я якось поставився до цього легковажно. Виправдовував себе, що він якось не дуже хоче, купу має відмовок. Останій раз я його бачив тут у подвір’ї. Він запитував, чому я його не завіз на реабілітацію. А потім… Його не стало….

Висновок

Якось до батька приходить молода дівчина:

Тату, я втомилася, життя дуже важке, труднощі і проблеми, я весь час живу проти течії, в мене не має більше сил… Що робити?

Батько замість відповіді поставив на вогонь 3 однакових каструлі з водою, в одну кинув морквину, і іншу поклав яйце, а в третю насипав зерна кави.

Через якийсь час він вийняв з води морку і яйце, налив чашку кави з 3-ї каструлі.

Що змінилося? – запитав він дочку.

Яйце і морква зварилися, а зерна кави розчинилися у воді – відповіла вона.

Ні доню, це лише поверхневий погляд на речі. Подивися – тверда морква, побувавши в окропі стала м’якою і гнучкою.

Крихке і рідке яйце стало твердим. Зовні вони не змінилися, вони змінили свою структуру під дією однакових умов. Так само люди – які здаються релігійними і близькими до Бога можуть бути такими лише зовні. Ті що здаються м’якими і нестійкими можуть стати твердими і міцними.

А кава?

О доню з кавою саме цікаву. Зерна повністю розчинилися у новому ворожому середовищі і змінили його. Вони перетворили окріп в чудовий ароматний напій.

Є люди, які проповідують Євангеліє у ворожому середовищі, самі не піддаються, залишаються стійкими, але при цьому змінюють все навколо. Утворюється щось нове і унікальне.

На кого схожі ви у цій історії? Ви м’яка і гнучка морква, яка зовні виглядає християнином, а всередині далека?

Ви зовні тверде, але всередині м’яке яйце, яке стає грубим і нездатним чути.

Чи ви кава, яка готова присвятити своє життя Богу і розчинитися в служінні Йому?

Ісус Цар. Якщо ви знаєте про це моліться, ідіть до людей, говоріть Євангеліє, щоб люди могли прийняти або відмовитися від Нього.

Більше про Євангеліє:

На землі немає нічого більш важливого ніж Євангеліє. Немає нічого більш цінної і важливішої інформації ніж те що Ісус Цар, Він запрошує усіх у своє Царство. Ти маєш можливість сьогодні стати громадянином Його Царства, але ти приймаєш рішення.

Повідомлення особливої важливості