Вірити – це щось значно більше ніж ми собі можемо думати. Це те, що реально впливає на життя і обставини. Це те що змінює нас і все що навколо. Що таке віра? Що означає вірити?

Християнство часто називають релігією. Але це слово не передає справжньої сутності цього явища. Найближчим до істини є слово віра. Але і тут не все так просто. Коли роздаю газету, іноді хтось мені ставить запитання, а з якої я віри? Маючи на увазі до якої конфесії я належу. Багато людей чуючи слово віра думають що йдеться про конфесійну приналежність. У мене православна, у мене католицька, у мене баптистська. Але слово віра не означає конфесійність.

Наша культура часто змішує віру з марновірством, тобто з вірою у ніщо, вірою у те що все буде добре. Часто можна почути, ти вір що все буде добре і роби так і ти досягнеш того, чого хочеш. Це більше схоже до легковір’я. Легковірна людина схильна вірити у будь що без жодних підстав.

Віра в себе – переконання людини у тому, що в неї все вийде. Упевненість в собі перед обличчям виклику, перед важким завданням. Віра в себе – це стартова складова будь-якого великого успіху.

У Новому Завіті є два уривка, які говорять про те, що Ісус здивувався:

Христос дивується вірі язичницького сотника
І дивується невірством Ізраїльських зверхників

Наша віра/переконання визначають те, як ми живемо Наші цінності – формують наші переконання – вони у свою чергу визначають нашу поведінку.

В обід коли ми їмо перші страви у нас на столі має бути нарізана цибуля і часник. Знаєте чому? Тому, що Лєна багато разів казала, що хто їсть цибулю і часник не буде мати поганих мікробів. Зараз без цих атрибутів діти не можуть собі уявити обід.

Вірити – це щось значно більше ніж ми собі можемо думати. Це те, що реально впливає на життя і обставини. Це те що змінює нас і все що навколо.

Що означає мати віру?

Луки 7:1-10

1 Коли Він закінчив усі Свої слова до людей, які слухали Його, то пішов у Капернаум.

2 Раб одного сотника, яким той дорожив, тяжко занедужав і вмирав.

3 Коли почув про Ісуса, послав до Нього юдейських старших, благаючи, щоби прийшов і врятував його раба.

4 Прийшовши до Ісуса, вони благали Його ревно, кажучи: Він гідний того, щоб Ти йому це зробив,

5 бо любить наш народ і синагогу нам збудував.

6 Ісус пішов з ними. Коли вже був недалеко від дому, сотник послав [до Нього] друзів, щоб сказали йому: Господи, не трудися, бо я не достойний, щоб Ти зайшов під мій дах;

7 тому я не вважав себе гідним прийти до Тебе. Але скажи слово — і видужає мій слуга.

8 Адже і я людина підвладна, і воїнів маю підлеглих; кажу одному: Іди, — і він іде, а іншому: Прийди, — і він приходить, а рабові своєму: Зроби це, — і він робить.

9 Почувши це, Ісус здивувався і, обернувшись до натовпу, який ішов за Ним, промовив: Кажу вам: навіть в Ізраїлі Я не знайшов такої віри!

10 Коли посланці повернулися додому, знайшли [хворого] раба здоровим.

Лука наставляє високоповажного Феофіла, який був язичником. В попередньому розділі Лука вчить Феофіла що означає бути учнем Ісуса. Що означає бути щасливим, або як бути щасливим. Одна з ключових умов бути щасливим є віра в Бога. І Лука хоче навчити цього хлопця, що означає вірити на практиці. Між Феофілом і цим сотником є чимало спільного:

Обоє язичники
Обоє мали статус і положення в суспільстві
На обох вплинуло юдейство

Віра на практиці це:

Вірити – це шукати допомоги в Христа

Сотник

Головним персонажем цієї історії є Ісус, другим за значенням є сотник. Сотник – це римський командир, у підпорядкування якого було 100 воїнів. В Римській армії сотники були скелетом війська на них трималося уся армія.

На майдані в Києві теж були сотники, на них трималася вся дисципліна і порядок під час буремного 2014 року. Завдяки оперативним діям і забезпечувалась безпека і супротив.

Земля Ізраїлю на той час була в окупації Римлян. Вони мали владу і наводили свої порядки, і закони. Кожен сотник був закріплений за своєю територією, щоб контролювати порядок і подавляти локальні повстання і бунти. Така собі військова адміністрація.

Сотники – це були люди, які перевірені в боях, мають серйозний досвід бойових дій, мають досвід в управлінні людьми. Сотником не міг бути слабак. Це як правило люди міцної волі і фізичної потуги. Бути сотником – означає мати повагу, честь в суспільстві. Бути сотником – означає мати необмежену владу і повноваження на території де розташовувався підрозділ.

Слуга

Слуга – це як правило молодий раб, дитина. Напевно народився в сім’ї рабів сотника. В Римській імперії до рабів відносилися як до інструменту, предмету, це просто річ. Як господар захотів так і управляв рабом. Захотів продав, захотів вбив, подарував. Раб нічого не вартий.

Один грецький філософ тих часів висловив типове ставлення до рабів: «Раб – це сільськогосподарський інструмент, який рано чи пізно виходить з ладу і його потрібно викидати або міняти на новий».

У цій історії ми бачимо, що раб смертельно захворів. Ніхто і ніщо йому не може допомогти. Цей сотник був іншим. Він турбується про рабів і має добре ставлення до людей. Сотник маючи необмежену владу, має високе положення в суспільстві опиняється в тупиковій ситуації – в стані немічної і не компетентної людини, яка не може нічого зробити…

Що робимо ми, коли опиняємося в тупикових ситуаціях?

Фінансові проблеми.

Більшість з нас переживали моменти коли гроші скінчилися, і жити немає за що. Ти знаходишся ніби в якійсь пастці. Ти шукаєш вихід і спосіб, який ти обираєш для того, щоб його знайти реально демонструє твою віру. У що ти віриш. Якщо ми керуємося своїми бажаннями, томи будемо використовувати гроші для задоволення своїх забаганок. Якщо ми реально віримо в Христа, ми будемо усвідомлювати, що мої бажання не саме головне у житті. Якщо ми віримо у Бога, то ми погоджуємося, що живемо для Його цілі, і маємо виконувати Його волю. Якщо ми недовіряємо Богу у сфері фінансів, то нас неминуче чекає крах. Бо ми віримо в неправду.

Коли ми потрапляємо в борги, то це не через те, що ми надмір витрачаємо, а через те, що відчуваємо незадоволеність. Коріння наших проблем з грошима саме тут. Коли Бог приходить у наше життя, Він робить наше серце задоволеним і це допомагає вести стримане і скромне життя не піддаючись на егоїстичні бажання, які спустошують наші гаманці.

Коли ви потрапляєте в халепу, яким чином ви ї вирішуєте?

Чи кличете Христа на допомогу?
Чи вірите ви, що Він може вам допомогти?

Сотник був достатньо сильним, щоб впоратися з проблемами самому. Але він шукає допомоги в Христа.

Вірити – це шукати допомоги в Христа перш за все.

Вірити – це мати добре серце

Віра не може бути поєднання зі злим або образливим серцем. Ці гріхи витісняють віру, або ж роблять її лицемірною.

Віра сотника проявлялася через його доброту, і Лука тут приводить 5 доказів цього.

Сотник дорожив людьми

Ставлення до людей, ставлення до свого раба дивне, як для військового командира. Як правило військові люди ставляться до людей як до гарматного м’яса. Війна робить свої корективи в характері людини.

Сотник приймав участь в бойових діях. Він представляв окупаційні війська, які як правило безжалісно розправлялися з бунтівниками. Він вмів тримати підлеглих в дисципліні. Але він на відміну від інших любив людей.

Добрі відносини з духовенством міста

Ця історія вражає тим, що релігійні вожді міста не просто погодилися допомогти, а благали Христа про допомогу так ніби вона потрібна їм а не йому.

З Євангелії ми бачимо що ці релігійники не були дуже зручними, щоб їх можна було любити. Вони ставилися до язичників як до собак, як до гоїв, як до людей другого сорту. Але цей сотник був смиренним і зміг збудувати з ними добрі відносини.

Реальна віра друзі, проявляється через відносини.

Не можливо бути духовним і злим одночасно.

Розповідають чимало історій про духовних людей. Є особлива каста людей, які вбивають своєю духовністю.

Розповідають про хлопця, який прийшов до священнослужителя з проханням, щоб той помолився за нього. Той поглянув на нього і гнівно промовив, ти йди одягнися як нормальна людина, а тоді я подумаю чи варто за тебе молитися.

Такий святий аж злий. Але це повністю суперечить справжній реальній вірі.

Глибока повага до єврейської релігії

Лука розповідає, що цей сотник не просто добра людина, він ще й меценат. Він збудував синагогу. Розвалини цієї синагоги існують до нашого часу. Синагога була збудована з каменю і прикрашена масивними колонами. Така споруда дуже дорого коштує.

Ця людина була відкрита до благодійності і була жертовною. Віра завжди проявляється відкритістю до пожертви.

Дружелюбність

Як правило людина має друзів з двох причин – або через гроші, або через доброту. В нашому випадку саме про це йде мова.

Віруючі люди, – це люди, які будують відносини. Це ті, які проявляють дружність і відкритість для стосунків.

Делікатність

Сотник присилає друзів, щоб ті повідомили Христу, щоб той не тратив сили надміру, він не хотів надмір завантажувати Христа. Він вірить, що Ісус може зцілити слугу на відстані.

Нажаль сьогодні є люди, які вважають, що усі їм мають вділити увагу, проявити турботу про них. Коли щось не так, то висловлюють своє обурення і звинувачують у всіх гріхах.

Те що ми цінуємо в інших дуже багато говорить про нас самих. Те за що ми поважаємо інших людей, – багато говорить про наше серце і наші цінності. Сотник з повагою ставиться до чужого йому народу. Він не просто робить політику. Його цінності визначають його поведінку. Його віра – дає життя всьому решта.

Віра є джерелом всього у нашому житті.

Юдейські старші вважали, що потрібно робити щось для того, щоб кимось бути. Для них достоїнство людини визначалося через досягнення і діяльність.

Вірити – це бути смиренним

6 Господи, не трудися, бо я не достойний, щоб Ти зайшов під мій дах;

7 тому я не вважав себе гідним прийти до Тебе. Але скажи слово — і видужає мій слуга.

Психологи б сказали, що ця людина страждає комплексом заниженої самооцінки і недостатньо любить себе. Вони б порадили тричі обіймати себе, і стоячи перед дзеркалом говорити собі компліменти.

Цей чоловік розумів те, чого не розуміли багато хто, хто навіть ходив за Христом. Він розумів хто він є, він бачив відмінність між собою і Христом. Він тверезо дає собі оцінку – Я не достойний.

Смирення здається сьогодні зовсім не актуальним. Наше суспільство цінує незалежність, славу, успіх і впевненість в собі. Смиренна віра – не вимагає всіх благ, це віра яка здатна просити і просити милості. Смиренна віра не сперечається з Богом, а погоджується і поклоняється перед Ним.

Вірити – це проявляти смиренність

Вірити – це покладатися на силу Слова Божого

6 Ісус пішов з ними. Коли вже був недалеко від дому, сотник послав [до Нього] друзів, щоб сказали йому: Господи, не трудися, бо я не достойний, щоб Ти зайшов під мій дах;

7 тому я не вважав себе гідним прийти до Тебе. Але скажи слово — і видужає мій слуга.

8 Адже і я людина підвладна, і воїнів маю підлеглих; кажу одному: Іди, — і він іде, а іншому: Прийди, — і він приходить, а рабові своєму: Зроби це, — і він робить.

Віра сотника це щось неймовірне, спочатку він посилає за Христом, а тут він вже впевнений, що слова Христа вистачить, щоб вирішити його потребу. Сотник нам дає чудовий урок, як потрібно ставитися до Божого Слова. Слово Господнє можу змінити реальність. Ми бачимо в цій історії взаємодію між вірою і Словом. Сотник вірить у те що Слова достатньо, щоб слуга був здоровим.

Біблія – це унікальна книга, яка не тільки містить у собі Божі слова, але натхненна Богом. Вона може бути джерелом віри і джерелом життя. Вона може бути відповіддю на наші життєві ситуації. Потрібна лише готовність зробити так як написано, а для цього потрібно вірити, що це істина.

Друже, якщо ти переживаєш кризу, то тобі неодмінно потрібне Слово від Бога. Якщо тобі здається, що Бог десь далеко, не поспішайте впадати у відчай. Вам потрібне Слово. Якщо вам потрібна порада, настанова, вам потрібне рішення, шукайте його в Слові.

Висновок

Найважливіше у цій історії не сотник, хоча його віра вражає. Важливе те, що ми тут можемо дізнатися про Ісуса. Це допоможе нам укріпити віру

Сотник говорить, що він має владу, уявіть собі, яку владу сьогодні має Христос.
Слово Христове має неймовірну владу, і Він ним користується.
Ісус Бог, який прийшов на землю і не соромиться нас рабів гріха. Він іде до нас, Він готовий прийти і в твоє життя. Він може звільнити тебе від гріха, дати перемогу над нашою гріховною природою
Для дії Господа немає відстаней. Йому нічого не може стати на заваді.
Христос зцілює фізично. Він дає здоров’я.

Застосування:

Пізнавайте хто є Ісус, читайте Його Слово, аналізуйте Його характер, це допоможе нам бути міцними у вірі.
Коли тобі важко, іди до Христа, будь сміливим визнати свою поразку
Шукайте допомоги в Христа в Його церкві, ви не самодостатні. Ми люди створені бути спільнотою, щоб допомагати один одному.
Подивіться на свою віру. У що ви вірите? Які плоди приносить ваша віра?

Фантастична віра