Звичайні люди для незвичайного покликання

Що таке покликання? Як зрозуміти до чого ти покликаний? Покликання це… Незвичайне покликання. Як виконати своє покликання?

Уявіть собі, що ви ідете на похорони близької вам людини. Ось ви під’їжджаєте до залу прощання, паркуєте машину і виходите з неї. Ви входити в приміщення, бачите квіти, чуєте тиху траурну музику. Ви бачите обличчя рідних, друзів померлого і відчуваєте смуток, біль втрати до того, хто відійшов. Ось ви проходите вперед, дивитися в турну і раптом бачите самого себе. Це ваші похорони, які відбудуться трьома роками пізніше. Всі ці люди прийшли сюди, щоб вшанувати вашу пам’ять, висловити свою любов і повагу за прожите вами життя.

Ви сідаєте на крісло і в очікуванні похорону дізнаєтеся, що буде четверо людей, які будуть виступати. Першими виступлять хтось з членів вашої родини, далі виступатиме хтось з ваших друзів, той хто зможе розповісти якою ви були людиною. Третім буде говорити ваш колега по роботі. Четвертим буде виступати хтось з церкви. А тепер серйозно задумайтеся про те, які слова про себе у своєму житті ви б хотіли почути від кожного, хто буде виступати.

• Яким чоловіком, дружиною, батьком, мамою, братом, сестрою, сином або дочкою?
• Яким другом?
• Яким колегою по роботі?
• Яку оцінку свого характеру ви б хотіли отримати?
• Які свої діла і досягнення хотіли б закарбувати в пам’яті?

Уважно погляньте на людей, які вас оточують. Який слід ви хотіли б залишити в їхньому житті?

Коли ми з Лєною готувалися до одруження, ми не мали можливості часто зустрічатися, але мали можливість багато спілкуватися по телефону. Якось виникла ідея написати невеликі роздуми про те, як я собі уявляю своє сімейне життя. В одному з абзаців я написав: життя дуже коротке, щоб його просто прожити для себе…

Як зрозуміти, до чого ти покликаний?

Що має вказати, де твоє місце, і як прожити життя, за яке не буде соромно? Як знайти справу, яка буде не просто фінансово годувати, але приносити задоволення?

Покликання – це якесь «завдання Бога», з яким приходить кожен із нас у цей світ.

В чому полягає моє завдання? Чи не марную я себе на шляху реалізації свого покликання на якісь речі, які мене точно не приведуть до тієї цілі, до якої я хотів би дійти?

Дуже сумно, коли люди яким 50-60 років починають усвідомлювати, що так і не змогли зрозуміти те заради чого народилися. Дуже легко потрапити в пастку активності, коло справ і подій, витрачаючи більше і більше зусиль на те, щоб підніматися по драбині успіху – і це все, щоб усвідомити, що цю драбину приставили не до цієї стіни. Часто виявляється, що справи, перемоги, до яких ми прагнули, – це всього на всього мильні пузирі, а успіх було досягнуто на шкоду того, що ми зрозуміли направду було важливим.

Зовсім по іншому складається життя, якщо ми дійсно знаємо, що є для нас найважливішим, бережемо це у свідомості, і живемо у відповідності з цим. Якщо наша драбина приставлена не до тієї стіни, то кожен крок по її сходинах, буде вести нас не туди. Що ж потрібно врешті решт, щоб знати куди ставити драбину?

Луки 6: 12-16

12 Сталося тими днями, що Він вийшов на гору помолитися і провів цілу ніч у молитві до Бога.

13 А коли настав день, Він покликав Своїх учнів, вибравши з них дванадцятьох, яких і назвав апостолами:

14 Симона, якого назвав Петром, і Андрія, брата його, Якова й Івана, Филипа й Вартоломія,

15 Матвія і Хому, Якова Алфеєвого й Симона, званого Зилотом6:15 ревнитель (гр. мовою), відповідає євр. кананіт.,

16 Юду Якового та Юду Іскаріотського, який став зрадником.

Євангеліст Лука привертає нашу увагу на важливу деталь, перед тим як він розповідає про обрання 12 апостолів. Сталося цими днями… Якими днями? Що було особливого в ці дні?

Якщо ви зазирнете у тексти що написані вище, то ви помітите, що відношення до Ісуса різко змінилося. Ворожість до Господа, перетворилась в нестерпне бажання вбити Його і то негайно.

Ісус реально відчуває, що до завершення Його місії і його життя залишається менше ніж два роки. Христос чітко знає і розуміє, що Його чекає попереду. Він знає, що помре на хресті, знає, що буде похований і третього дня воскресне.Разом з тим Він знає, що Він має підготувати тих, хто буде нести Євангеліє далі. Ісус має визначитися з тими, хто мають зробити неможливе. Має обрати найкращих, найсильніших, найпосвяченіших, найвірніших, найнепохитніших, які зможуть це взяти на себе і передати далі.

Що робить Ісус, коли має покликати і вибрати людей для особливої місії?

Незвичайне покликання потребує молитви

12 Сталося тими днями, що Він вийшов на гору помолитися і провів цілу ніч у молитві до Бога

Перш за все Ісус усамітнюється для молитви. Лука підкреслює і наголошує на тому, що Ісус проводить багато часу в молитві, особливо це відбувається перед дуже важливими подіями. Христос знаходиться в обставинах, які змінюються. Зростає вороже ставлення. Залишається мало часу, щоб навчити людей, які далі понесуть Євангеліє світу. Це вимагає повної одинокості, Він іде до Отця як людина, щоб в молитві поговорити з Отцем про людей, яких Він обере для дуже важливого завдання.

Якщо уважно читати Євангеліє, то автори звертають особливу увагу на моменти коли Ісус молився, і це я к правило перед важливими і вирішальними подіями.

• Ісус молиться перед обранням учнів
• Ісус молиться перед смертю
• Перед тим, коли має запитати, за кого Його вважають учні

Тут ми бачимо що Ісус приблизно десять годин проводить в молитві. Ісус не змикаючи очей наполегливо молиться усвідомлюючи великий вантаж відповідальності. Вибір, який мав зробити Ісус був настільки важливим, що він проводить 10-12 годин в молитві, щоб бути готовим до цього. Мене вражає, що Ісус бувши Богом, маючи досконале знання і передбачення скільки часу проводить з Отцем, перед тим як покликати людей для Своєї справи.

Ісусова молитва – це було щось особливе. Пам’ятаєте учні одного разу підійшли до Ісуса і просили, щоб Той навчив їх молитися.

Мені так здається, що ми недооцінюємо і порою вперто нехтуємо молитвою. Можливо навіть неправильно розуміємо що це таке. Іноді комусь здається, що молитва – це загадування бажань. Або просто розмова з спонсором, який має дати здоров’я, гроші, роботу, і багато іншого. Іноді ми думаємо, що молитва – це те що ми порозказували Богу. Що це певний прайс-лист, який ми намагаємося відправити Богу. Щоб Господь поставив свою печатку.

Якщо ви хочете чітко знати своє покликання, вам конче про це потрібно запитати у Того, Хто вам дав життя.

В 1974 році завдяки угорському скульптору і викладачу архітектури Ерно Рубіку, було створено Кубік Рубік. Після цього по всьому світу почалася кубікоманія.  За 35 останніх років було встановлено що існує алгоритм найшвидшого складання кубика.  Коли кубик складає комп’ютер, то ще на 20 ході не зрозуміло, що з цього вийде, але 20 хід все ставить на свої місця і кубик виявляється складеним так як потрібно. Так само працює Божий алгоритм у сфері покликання. Ми часто проходимо через труднощі, страждання і біль, не можемо зрозуміти, навіщо мені це все, не бачимо жодного змісту в тому що відбувається. Але варто настати ось цьому 20 кроку і ми вже можемо побачити і зрозуміти до чого нас кличе Господь.

Дослідники кажуть, що загальна кількість ходів у звичайного класичного кубика Рубика складає 43 міліарди мільярдів ходів. Можливих шляхів у житті людини ще більше.

Якщо ми віримо у те, що Господь має покликання для кожного з нас, то Він точно знає найкоротший шлях до успіху.

Коли Євреї вийшли з Єгипту, то вони сорок років блукали по пустелі, хоч як дослідили науковці, їхній реальний маршрут займав всього 11 днів, максимум 40 днів. Чому ж вони йшли так довго? Вони мали вивчити уроки і навчитися вірити незважаючи нінащо. Вони мали навчитися бути повністю залежними від Бога. Якщо ти хочеш знати своє покликання, проводь час в молитві і читанні Божого Слова. Будь наполегливим у якісному проведенні часу з Богом.

Коли ми з Лєною прийняли рішення, що будемо одружуватися ми почали молитися про те, щоб Господь нам показав де жити і що робити, ми хотіли служити Богу…

Одного разу коли ми призначили зустріч, а вона відбувалася в Києві, вирішили разом відвідати церкву у якій мій знайомий був пастором. Ми навіть не знали точно де ця церква знаходиться… Те що трапилося далі, практично вирішило нашу долю. На цьому богослужінні теж вперше побував мій давній знайомий, я його ще знав, коли він був в Острозі. В кінці богослужіння він підійшов до нас і зробив пропозицію, яка стала відповіддю на нашу молитву. Він запросив нас на Тернопільщину. І так ми потрапили в Бережани.

Цей і багато інших уроків у житті показали мені що молитва

• Наближає нас до Бога, а не Бога до нас

Це ми в молитві відкриваємося для глибокого усвідомленого розуміння волі Божої. Це у нас виникає бажання підкоритися Господу незважаючи ні на що. Це ми хочемо змінитися. Це ми хочемо зрозуміти як діє Господь. Це наше серце змінюється. Це наші думки скеровуються.

• Це ми слухаємо Бога, а не Він нас

Молитва, це особливий момент відкритих вух. Це коли ми дослухаємося до того, що Господь говорить у нашому серці. Це ми прислухаємося до голосу Божого Духа. Це ми налаштовуємося на Його хвилю.

• Це подивитися на усе з іншого кута зору, а не вимолити Бога порішати по нашому.

Якщо ви хочете присвятити своє життя для чогось дійсно незвичайного, надважливого, вам потрібно про це запитати у Бога.

Молитва це розмова з Ним, молитва це один із способів знати куди жити, куди ставити драбину.

Молитва працює, бо у Бога все під контролем!

Незвичайне покликання потребує звичайних людей

13 А коли настав день, Він покликав Своїх учнів, вибравши з них дванадцятьох, яких і назвав апостолами:

Ісус швидко завоював популярність. Щоб побачити його і послухати Його проповіді збираються багатотисячні натовпи. Одного разу людей було стільки, що Він змушений був увійти в човен і відійти від берега. Човен, який обрав Ісус, належав Симону, і зовсім не випадково. Незабаром Ісус назве Симона Петром, і Петро стане впливовою особою в колі найближчих учнів Ісуса.

Якби сучасні лідери і маркетологи мали б можливість дати пораду Христу, повірте, вони б робили все, щоб це були не вони.

Сучасна мудрість запропонувала б Христу скористатися Своєю славою, якось пригладити суперечки, які розпалювалися завдяки Його вченню. Вони б порадили технології, як збільшити натовп і як його змусити неспинно рости і набирати маху.

Підвозив вчора хлопця з Бережан в Тернопіль. Він займається продажами, продає вікна. Розповів мені кілька секретів успішних продаж.

1. В магазині має грати музика, бажано такого агресивного і активного типу. Це допомагає людям наважитися на рішення.
2. На столі мають бути гроші, щоб людям було легко з ними розлучитися.
3. Найкраще продажі проходять, коли гарна і сонячна погода.

Якби подібного попросили поради для Ісуса, повірте, дав би кілька чітких рекомендацій, які реально працюють і досягають мети. Але Ісус вчиняє в точності, навпаки. Замість того, щоб стати представником широких мас, Ісус обирає 12 звичайних, нічим не примітних людей.

В реальному житті, вони були звичайними людьми. За два тисячоліття, люди з тих звичайних людей зробили ледве не богів. Але іронія полягає у тому, що Ісус обирав не якихось видатних, чи здібних. Він обрав тих, які вирізнялися своєю звичайністю.

Більшість учнів були Галилейцями. Галилейці вважалися низьким прошарком, селяни, безграмотний народ. Дванадцять, такі самі як ми. Чимало людей, коли чують Євангеліє думають, що вони ніколи не зможуть стати кращими. Вони є недостойними. Але Бог може взяти недостойних людей і використати для Своєї праці і слави. Бог обирає принижених, слабких, щоб ніколи не виникало питання а звідки сила, коли їхнє життя, їхня посвята, їхня проповідь змінює світ

Ісус в той день обирає особливих 12 чоловіків і дає їм апостольське покликання. Таке служіння не доручалося бажаючим або добровольцям, Христос Сам обирає і доручає їм Своє служіння.

Хоч апостоли були звичайними людьми, саме їм було дано абсолютне незвичне покликання. Завдання, яке вони мали виконати до якого покликані, робить їх значимими людьми.

Вони заснували церкву, вони очолили її, вони написали більшу частину Нового Завіту,

• Вони не були святими пророками
• Вони не були освіченими книжниками
• Вони не були релігійними мудрецями

Найбільш дивує, що Ісус взагалі звернув на них увагу: вони компанія звичайних рибалок, ненависний збирач податків, політичний радикал.

Поглянувши на цих хлопців, ви не зможете втриматися від подиву: це звичайні люди. Нічим не примітні. Їх вирізняло лише одне: вони відгукнулися на заклик Вчителя і пішли.

Завдяки Ісусу, вони стали силою, яка назавжди змінила світ.

Ісус єдиний Хто може змінити Твоє життя.

Він Єдиних Хто може змінити мотиви, бажання

Він Єдиний, Хто може тебе незначного, не дуже здібного зробити потужним інструментом для Його царства.

Павло народився в звичайній сім’ї євангельських віруючих. Його батьки мріяли бути лікарями, але все життя працювали різноробочими – це максимум того, що радянська влада була згідна їм запропонувати.

В незалежній Україні Павло чудово, без хабарів поступив у медичний ВУЗ і став молодим лікарем-педіатром. Його направили працювати в одне з найскладніших відділень – дитячу реанімацію. Прийшовши у відділення і побачивши своїх маленьких пацієнтів прив’язаних за руки і ноги до ліжок, які ридали від болю, страху і одинокості, лікар запитав у колег: чому поруч з дітьми немає батьків. Все виявилось просто: діюча ще з радянських часів заборона не дозволяла відкривати доступ батькам в дитячу реанімацію.

Імперії СССР вже 27 років як немає, а вона і далі продовжує формувати реальність. Діти страждали, батьки билися в двері відділення, між ними знаходилися лікарі, які знали як лікувати дітей, але не знали як полегшити страждання. Павло разом з колегами почав рух «За відриті Реанімації». Вони перемогли. Зараз батьки разом з дітьми можуть бути разом, допомагаючи видужувати. Лікар Павло вважає свою роботу – служінням Богу.

Він звичайний лікар зрозумівши своє покликання змінив цілу систему.

Ісус дав звичайним людям незвичайну місію. Друже вона не закінчена. Сьогодні твоє покоління потребує Євангелії. Твої співробітники, твої колеги, друзі, твоя сім’я. Вони мучяться в гріхах, через твою нерішучість і повільність. Все що потрібно – це щире бажання іти за Христом. Бажання покаятися, в егоїзмі, гріхах. Коли ми це робимо, ми стаємо іншими. Твій дім може стати іншим, інша атмосфера, інше щастя, інші відносини.

Не здавайся, надія є. Бог ще сьогодні пропонує Євангеліє і воно діє. Він сьогодні може зробити диво у твоєму житті. Він це зробив з ними, зробить і з тобою. Він може, Він готовий, Він чекає. Коли Господь дав тобі життя, Він вже тоді знав, як і при яких умовах ти можеш прожити справжнє життя. Лише тоді, коли воно буде підкорене Йому, для Його цілей і Його слави.

Твоя готовність, а Він решту робить Сам. І це буде добре, це буде найкраще.

Великобританія, Лондон, колишнє відомство колоніальних справ. Зараз тут музей, у дворі якого купаються у фонтанах діти.  Діти з чорною, жовтою, червоною шкірою, нащадки тих людей, якими Британська імперія торгувала. Живий товар. «Живий товар» влаштовував всіх – політиків, які ціною работоргівлі підтримували в країні економічну стабільність, церкву, яка виправдовувала це явище вирваними з Біблії цитатами, роботяг, які могли спокійно прийняти кружку дешевого віскі…

Але був один, який не міг погодитися з таким станом речей. Молодий юнак, євангельський віруючий Вільям Уілберфорс, очолив рух за вдміну работоргівлі. Він став відомим завдяки своїй промові, яку проголосив в парламенті Англії 12 травня 1789 року, головною думкою було – відміна работоргівлі. Він переміг. 25 травня 1807 року вступив в силу прийнятий закон про відміну работоргівлі. Більше того, почата ним компанія привела до прийняття закону, який повністю відмінив рабство в 1833 році в більшості країн Британської імперії. Вільям помер через три дні після слухань, бувши цілком впевненим, що закон буде прийнято.

Як я можу виконати Боже покликання?

А це означає, що це можливо досягнути в спорті, вихованні дітей, в служінні людям, в церкві, бізнесі, політиці, громадській діяльності, мистецтві, медичній справі, культурі, освіті, тощо. Все що ми робимо, має приносити славу Богу.

Ми різні, і це означає, що кожен з нас покликаний до певних сфер де ми можемо впливати. Наше покликання може підлаштовуватися піж обставини у яких ми з вами знаходимося.

Для того, щоб зрозуміти своє покликання важливо звернути увагу на три складові, або три фільтри, які допоможуть визначитися де мені потрібно служити, я сподіваюся вони стануть вам в нагоді.

Вміння.

Я спостерігаю, що в християнському середовищі ми не надаємо значення вмінням, вважаючи, що вони не важливі для Божого царства. Ще досі в церквах простежується зневажливе ставлення до отримання освіти, упереджене ставлення до навчання в християнських учбових закладах. І що ми маємо? Низький інтелектуальний рівень в церкві. Люди не бачать як вони своїми знаннями можуть бути корисні церкві. Ми не досягаємо людей, які мають освіту і є спеціалістами в конкретних сферах життя.

Ми маємо служити, працювати, вчитися якісно. Віруючі люди мають бути кращими спеціалістами у своїй сфері, якщо не так, то для чого марнувати час? Бог кожному з нас надав сферу де ми можемо бути максимально продуктивними. Пошук цих сфер – чудовий початок для усвідомлення свого покликання.

Пристрасть

Пристрасть або захопленість – це дуже важлива складова покликання.

Бог не буде нас просити робити те, що нас вимотує. Якщо те, чим ви займаєтеся вас виснажує, це два варіанти, або ви не тим займаєтеся, не туди драбину поставили, або пора відпочивати.

В житті буває, що ми втомлюємося, виснажуємося, але варто трохи відпочити і ми знову готові до бою. Те чим ви займаєтеся, має надихати вас, підживлювати ваш ентузіазм. Що зачіпає ваше серце найбільше, чим би ви хотіли займатися кожного дня навіть якщо вам за це нічого не платили.

Можливості

Надзвичайно важко виконувати своє покликання, коли закриті двері. Бувають періоди в житті, що можливостей не має, або вони дуже вузькі з різних причин. Шукайте там де відкрито, потратьте час на пошуки відритих дверей, які Бог вже підготував для вас, навіщо пертися в закриті двері прямо перед вами.

З чого почати?

З молитви, моліться і починайте діяти, будьте найкращими у тому де ви є. Дозволяйте Богу формувати ваше покликання і робити вас ефективним інструментом в Його руках. Він вірний, у Нього є план і мрія стосовно вас особисто, і Він приведе вас туди де ваші вміння, інтереси і можливості об’єднаються.

Богу потрібні звичайні люди, для незвичайної місії, мені здається твоя кандидатура підходить…

Незвичайне покликання можуть здійснити покликані, а не перспективні

14 Симона, якого назвав Петром, і Андрія, брата його, Якова й Івана, Филипа й Вартоломія,

15 Матвія і Хому, Якова Алфеєвого й Симона, званого Зилотом ревнитель (гр. мовою), відповідає євр. кананіт.,

16 Юду Якового та Юду Іскаріотського, який став зрадником

Уявіть, що вам дали завдання розібратися, якими характеристиками володіли ті люди, які намагалися стати учнями Ісуса. Вам потрібно було оцінити їхню репутацію, ступінь довіри і винести свою рішення.

Петро

Давайте поглянемо на першу кандидатуру. Ось він тільки повернувся з берега. В його рибальського човна, якого він витягнув на берег, протерте сидіння, залатаний парус. У нього важкі і загрубілі але сильні руки. Від нього пахне свіжою рибою. Він мокрий. Його важко назвати витонченим, культурним, чи освіченим. Галасливий, грубий, імпульсивний, ніяк не може підійти щоб бути пастором церкви. Його вік такий, що вже й важко щось поміняти, і чогось навчити.

Він впертий, робить все по своєму. Він швидкий на гаряче слівце. І швидко запалюється.

Ви можете уявити цього бешкетника в якості учня Христа? Навряд ви б звернули у вагу на такого кандидата. Так ліпше Симоне іди лови свою рибу і не рипайся.

Іван та Яків

А погляньте на цих двох хлопців. Їхні погляди тверді, вони звикли дивитися в далечінь. Вони добре розуміються в погоді. Вони тільки поглянуть на озеро і відразу скажуть, що буде.

Вони разом у своєму човні. Вони ловлять більше ніж інші, бо працюють разом. Скромністю ці хлопці теж не виділяються. Їм взагалі дали прізвисько «Сини Грому». Бо завжди готові вибухнути на рівному місці. Вони просто скаженіють коли щось не так як вони думали. Вони живуть за принципом. Щоб позбавитися проблеми потрібно позбутися людини. Вони дуже амбіційні. Те що потрапляло у їхні руки від них не забереш. Вміло користувалися можливостями і ніколи не марнували моменту. Батьки їх навчили, що від життя потрібно брати все, і для цього не гребувати нічим. Підкуп, шантаж, хитрість, підстава. Якщо бути учнями, то найкращими і поближче до керівництва.

Якби ви проводили цей відбір, цих обох відбракували, Яків та Іван ідіть ловити рибу, не муляйте очі.

Симон Зилот

В очах цього хлопчиська іноді виблискує дикий блиск. Він член підпілля, він член радикально налаштованих хлопців, які завжди мали ножі, і часто ним користувалися. Вони вважали що Римлян потрібно бити і вбивати скрізь. Нетерпеливий, нервовий, його очі тільки і шукають прапор Римлян, щоб зрізати пошматувати…

У нього закипає кров, коли бачить військового. Він мріє про день коли царство Ізраїлю буде відновлене. Він просто не міг втриматися від усвідомлення того, що міг очолити армію Ісуса. Цей хлопець небезпечний і навряд хто схоче мати з подібним справу.

Хома

А що ви скажете з приводу цього хлопця? Якщо ти не торговець, пастух чи фермер, то хто ти? Звичайно рибак. Він міг би бути учнем якби не одна деталь. Він завжди вимагає доказів і не вірить просто на слово.

Він готовий зупинити, відкласти працю будь кого. В нього дві швидкості. Дуже повільно і повна зупинка. Ви візьмете такого кадра? Він завжди тільки і говорить, головне не поспішати, давай подумаємо.

Матвій

Якби ми були євреями, які жили у той час, коли були обрані учні, ми засвистали і наступного кандидата. Він повний запроданець, він колаборант, продався римлянам. Збирає останні копійки на користь окупанта, погруз в корупції. Його не просто ненавидять, його готові вбити. Рекетир, якого потрібно гнати геть, у нього було більше ворогів ніж колег.

Для нього немає нічого важливішого ніж гроші. В нього все вимірюється в грошах. Ви можете собі уявити, щоб такий негідник був у компанії учнів Христа? Ця кандидатура була б відхилена зразу.

Андрій

Що ви знаєте про Андрія? Є інформація що він брат Петра і що? Немає причин, за якими він підходить.

Є ще інші: Варфоломій, Пилип, Яків Фадей. А це хто взагалі?

Покликані, а не перспективні

Однак, саме цих чоловіків Ісус обрав і покликав, стати учнями. На хід історії світу вони вплинули більше, ніж будь яка інша група людей, з тих що жиди на землі. Вони були різними, якби ми їх обирали, ми б відразу їх відкинули.

Менше ніж два роки вони були з Ним. Вони ходили з Ним і жили з Ним. Вони бачили як прозрівали сліпі, як кульгаві викидали свої милиці, як люди з сухими кінцівками ставали повноправними, навіть бачили як мертві підіймалися до життя… Вони чули усі Його проповіді. Вони власними очима бачили Його дивні чудеса.

Але це все їх не змінило. Останній тиждень Ісуса, вони сварилися, заздрили. Вони не були сміливими: коли Ісуса було арештовано всі, розбіглися. Після Його смерті розсіялися, пішли в підпілля, збиралися за закритими дверима. Не мали віри. Фома не міг повірити, що Ісус воскрес, поки не побачить це власними очима.

Так ці два роки потужно вплинули. Насіння Божого Слова вже було засіяно, але ще не проросло. Все для змін вони вже отримали, але сама зміна ще не відбулася.

Що ж так вплинуло на них, що змінило їхнє життя?

Вони не могли стати іншими, до тих пір Поки Дух Святий не наповнить їх. Лише коли Дух Святий зійшов на них у силі, вони стали іншими,

• страх змінився на сміливість,
• маловір’я стало гарячою вірою і непохитністю
• заздрість перетворилась на любов
• корисливість на бажання служити іншим

Покликання

Коли мова йде про покликання, то це питання ідентифікації, іншими словами відповідь на запитання: Хто Ти?

Відповідь на запитання дуже не проста.

Ось ці 11 ще після воскресіння не могли зрозуміти хто вони:

• вони рибаки;
• вони галилейці
• вони послідовники Ісуса
• вони апостоли

Покликання це те, заради чого ви просинаєтесь щоранку

Це те, що заставляє вашу душу радіти. Це те що знаходить відгук у вашому розумі і серці.

Це те, що виділяє вас з посеред інших

Покликання в життя будується на наших здібностях і талантах. Покликання від Господа, це те що основується на Його цілях і Його славі.

Покликання – це спосіб використати свою енергію, щоб залишився слід

Про кожного з нас забудуть через кілька поколінь. Якщо ти інвестуєш, якщо ти відгукнешся на Божий заклик, Господь мінятиме через тебе інших. Твій внесок буде змінювати життя людей, а це ніколи не забудеться.

Бути християнином, це не просто ходити в церкву, це працювати для Божих цілей. Зараз Господь хоче, щоб проповідувалася Євангеліє. Ця ціль тимчасова. Бо у Божому царстві не буде такої цілі. Ми тут на землі готуємося до вічності. Готуємося брати відповідальність підготовка до уряду. Тому твоя відповідь має доленосну ціль.

Покликання – це переживання і справа, виконуючи які ви відчуваєте що догоджаєте Богу.

Ніщо не зрівняється з відчуттям, що ти є тим до чого покликаний. Людина, яка почула голос Господа, вона відчуває і усвідомлює, що створена Богом для чіткої цілі.

Професія, робота – це на короткий час. Покликання на все життя. Бог всередині нас поселяє бажання і відчуття невдоволеності, коли ми не слідуємо за Ним, не дає спокою, як ми не виконуємо свого покликання.

Відгукнися на Божий заклик, наполегливо працюй щоб його реалізувати, і тоді життя ніколи не буде таким як було.

Висновок

Що про тебе скажуть люди на твоїх похоронах?

Ти впевнений, що приставив драбину до правильної стіни? Ви знаєте своє покликання, яке воно? Ви готові жити сірим, нікчемним, суєтливим життям, лише заради того, щоб їсти дорожчу їжу, одягатися в більш вартісну ганчірку, їздити на крутому авто? Ви дійсно вважаєте що це те, заради чого тратити своє життя?

• Починайте з молитви. Моліться, читайте Біблію, шукайте відповідь, що і де.
• Кожен у своїх обставинах, можливостях може виконати своє покликання, і ти теж. Подумайте, що ви маєте зробити сьогодні, щоб це реалізувати.
• Досягають успіху, не ті які мають багато здібностей, а ті хто готові довго, важко і наполегливо працювати.
• Успіх людей вимірюється в кількості, у вазі, у Бога по іншому. Тому допевняйся, що значить бути успішним перед Богом.