Дорога в Еммаус – це дорога, на якій хтось з нас може опинитися в будь-який момент. Це те місце, куди ти ідеш, коли вийшло все не так, як ти запланував. Емаус – це не Єрусалим, де усе відбувається. Це місце сумніву, плутанини, розчарування та смутку.

Це місце де ви кажете щось подібне до цього:

• Що зі мною не так?
• Як таке могло трапитися?
• Де Бог у цьому всьому?

Дорога в Емаус, – це місце де ви перегруповуєтесь, робите вибір, сумуєте за стратою мрії. Це місце де ви придумуєте план “Б”. Місце де вам доведеться почати міряти знову.

Бути віруючим, не означає, що у нас у житті буде все красиво і добре. Бути послідовником Ісуса, не означає, що нам не доведеться боротися з усіма різними важкими ситуаціями, втрата здоров’я, фінансові проблеми, розчарування. Такі часи приносять біль, боротьбу плутанину і відчуття провини. Нам кожному прийдеться у житті побувати в Емаусі. Але якщо ти з Господом, то по цій дорозі Господь обіцяє іти з тобою, Він ніколи не порушує того, що казав.

Луки 24:13-35

13 Двоє з них ішли того дня до села, віддаленого на шістдесят стадій (11 км.) від Єрусалима, яке називалося Емаус;

14 вони говорили між собою про все, що відбулося.

15 І сталося, коли вони розмовляли й обмірковували, Сам Ісус, наблизившись, пішов разом з ними,

16 та очі їхні були стримані, щоби Його не впізнали.

17 Тож Він запитав їх: Що це за справа, над якою міркуєте між собою, ідучи? І чого ви сумні?

18 У відповідь один, на ім’я Клеопа, сказав Йому: Ти хіба єдиний чужинець у Єрусалимі, Який не знає того, що сталося в ньому цими днями?

19 І запитав їх: Що саме? А вони розповіли Йому про Ісуса Назарянина, Мужа Пророка, сильного ділом і словом перед Богом і перед усім народом;

20 як видали Його первосвященики й наші старші на смертний присуд і розіп’яли Його.

21 А ми сподівалися, що Він Той, Хто має визволити Ізраїля. І до того ж, оце третій день, відколи те сталося.

22 Та деякі наші жінки здивували нас: побувавши рано в гробниці

23 й не знайшовши Його тіла, вони прийшли й розповіли, що бачили появу ангелів, які сповістили, що Він живий.

24 Тоді пішли деякі з нас до гробу — і знайшли все, як говорили жінки; Самого ж Ісуса не побачили!

25 Тоді Ісус сказав їм: О нерозумні й повільні серцем, аби вірити в усе, що говорили пророки!

26 Хіба не треба було Христові постраждати й увійти у Свою славу?

27 І, почавши від Мойсея та від усіх пророків, Він пояснив їм з усього Писання те, що стосувалося Його.

28І вони наблизилися до села, до якого йшли. А Він удавав, що йде далі.

29 Та вони просили Його, кажучи: Залишайся з нами, бо вечоріє, вже день закінчується! І Він увійшов, щоби залишитися з ними.

30 І сталося, як сів Він за столом з ними, то, взявши хліб, поблагословив і, переломивши, давав їм;

31 тут і відкрилися їхні очі, і вони впізнали Його. Та Він став невидимий для них.

32 І сказали вони один одному: Хіба не палало наше серце, коли Він говорив нам у дорозі та пояснював нам Писання?

33 Уставши, тієї ж години вони повернулися до Єрусалима та знайшли зібраних одинадцятьох і тих, які були з ними;

34 вони говорили, що справді Господь воскрес і з’явився Симонові.

35 А ці розповіли про те, що сталося в дорозі, та як Він відкрився їм під час ламання хліба.

Люди сліпі, поки Бог не відкриє очей

Що ми бачимо:

Двоє ідуть з Єрусалиму в село 11 км.
Вони обговорювали події які прийшлося пережити
Вони сліпі
Вони сумні
Мали неправильні очікування
Нерозумні
Повільні серцем щоб вірити

Як вам такий опис?

Що можна сказати про цих людей?

Цих людей можна назвати одним словом – сліпі. У них була одна дуже серйозна проблема, якої вони не помічали.

Вони мали очі, але не бачили. Вони неправильно сприймали все що відбувалося. Робили неправильну оцінку подіям, фактам. У відповідністю зі своїм баченням вони не правильно реагували на все.

Їхня проблема в тому, що вони неправильно сприйняли усе що трапилося.

Що таке сприйняття?

Це здібність бачити під поверхнею і зрозуміти, що не є очевидним. Це здатність розібратися що є правдою.

Сприйняття – чуттєве пізнання предметів оточуючого світу.

Іншими словами – це тлумачення подій і світу у якому ми живемо.

Учні, які йшли в Емаус мале своє пояснення всьому що трапилося три дні тому в Єрусалимі.

19 І запитав їх: Що саме? А вони розповіли Йому про Ісуса Назарянина, Мужа Пророка, сильного ділом і словом перед Богом і перед усім народом;

20як видали Його первосвященики й наші старші на смертний присуд і розіп’яли Його.

21 А ми сподівалися, що Він Той, Хто має визволити Ізраїля. І до того ж, оце третій день, відколи те сталося.

На ваш погляд їхнє сприйняття цих подій було правильним?
У чому полягала їхня помилка?

Це приводить нас до висновку, що наше сприйняття всього що є може бути помилковим і неправильним.

Їхнє сприйняття вплинуло на їхні емоції. Вони у відповідності зі своїм сприйняттям – сумують тоді, коли реальність така, що потрібно радіти.

Неправильні очікування

З цього тексту, ми бачимо , що окрім не правильного сприйняття фактів, подій, вони мали неправильні очікування.

Вони очікували на політичного лідера, на військового генія, який звільнить їхню націю від поневолення.

Вони бачили в ньому виконання своїх мрій, і пов’язували з Ним всі свої очікування.

Вони були нерозумними

Нерозумний – буквально, «без розуміння». Іншими словами розумово обмежений.

Йдеться про інтелектуальну неспроможність, яка може бути наслідком байдужості, або не бажання вчитися.

Ці двоє завалили іспит на розуміння Писання. Вони були з Христом, чули все, але як виявилося так і нічого не зрозуміли.

Якщо людина не розуміє Писання, вона вірить у неправду, або взагалі не може повірити.

25 Тоді Ісус сказав їм: О нерозумні й повільні серцем, аби вірити в усе, що говорили пророки!

Ісус називає їх повільними, щоб вірити.

Вони були повільні до Божого Слова. У них не було бажання досліджувати Боже Слово. Для Них Слово Боже не було авторитетним, щоб шукати розуміння того, що відбувається.
Вони були повільні, щоб вірити тому, що вчить Писання. Вони повірили у швидке вирішення політичної проблеми, але не могли повірити у те, що Месія має страждати, померти і воскреснути.

Вони не хотіли у це вірити, бо це означало, що їм теж прийдеться страждати, а для їхнього сприйняття – це було неприйнятним.

Якщо ми ігноруємо Боже Слово ми можемо неправильно сприймати усе що відбувається у моєму життя. Ми не зможемо Його застосувати

Ми можемо бути дуже схожими до цих двох у сліпоті.

Якщо я не знаю Божого Слова, або вибірково ставлюся до Нього обираючи лише те, що мені подобається, те що мені підходить, то це велика гарантія грубо помилитися. Жити неправильно. Неправильно реагувати на все що відбувається.

Сучасне християнство, як правило задовольняє лише свої релігійні потреби. Ми думаємо більше про самореалізацію, ніж за те, щоб бути угодним Богу.

Більшість українців дуже поверхневі у своїй вірі. Абсолютно не читають, не знають і не хочуть знати Боже Слово.

Духовна сліпота

Духовно сліпі люди – не усвідомлюють, не знають, що сліпі, або живуть заперечуючи це.

Уявіть, якби фізично сліпа людина заявила про те, що у неї стопроцентний зір і відкинула б усі інструменти, які допомагають цій людині вижити. Це було б безглуздо і нерозумно.

Коли ми ігноруємо, або заперечуємо свою духовну сліпоту, ми вчиняємо так само.

Є щось більше ніж просто фізичний зір.

Буває сліпа людина фізично бачить більше ніж здорова людина. Бог дає своїм дітям духовний зір – здібність бачити невидиме.

Все наше життя підкорене тому, що бачать наші очі. Якщо це настільки пов’язане з нашими очима, то наскільки це важливіше до духовного зору. Те що ви шукаєте очима свого серця, те на що дозволяєте дивитися, буде радикально впливати на ваші бажання, вибір, слова і дії.

Сліпі люди не можуть бути незалежними

Сліпа людина – це інвалідність. Ти маєш розуміти що маєш прийняти турботу людей, які навколо тебе. Духовно сліпій людині дуже важко приймати допомогу від інших.

Здібність бачити себе в істинному світлі – це плід богобійного і Біблійноцентричного життя. Нам потрібна допомога щоб бачити себе і своє життя об’єктивно.

Ми сліпі, коли не розуміємо, не знаємо, не хочемо знати Євангелії.

Якщо людина сліпа, то вона це демонструє:

Своєю мовою
Своїми емоціями
Своїми очікуваннями
Ставленням до Біблії
Своєї вірою, а конкретніше невірством.

Якщо людина сліпа духовно, вона дуже нестабільна, часто в журиться, незадоволена, нарікає, відчуває постійне занепокоєння.

Якщо я не знаю Бога, не читаю Писання – я духовно сліпа людина.

Усі сліпі мають потребу в прозрінні

25 Тоді Ісус сказав їм: О нерозумні й повільні серцем, аби вірити в усе, що говорили пророки!

26 Хіба не треба було Христові постраждати й увійти у Свою славу?

27 І, почавши від Мойсея та від усіх пророків, Він пояснив їм з усього Писання те, що стосувалося Його.

28І вони наблизилися до села, до якого йшли. А Він удавав, що йде далі.

29 Та вони просили Його, кажучи: Залишайся з нами, бо вечоріє, вже день закінчується! І Він увійшов, щоби залишитися з ними.

30 І сталося, як сів Він за столом з ними, то, взявши хліб, поблагословив і, переломивши, давав їм;

31 тут і відкрилися їхні очі, і вони впізнали Його. Та Він став невидимий для них.

Як сліпий може бачити?
Що потрібно для прозріння?
Що потрібно для того, щоб людина правильно сприймала своє життя?
Що потрібно для того, щоб людина правильно оцінювала себе і світ навколо?

З коротких сорока днів, які Ісус провів на землі, Господь проводить майже цілий день роз’яснюючи Писання двом людям.

Це показує яку велику і важливу роль у житті людини відіграє Писання. Господь хоче цього, Він присвячує для цього свій час.

Цей уривок відкриває секрет прозріння. Секрет об’єктивного сприйняття світу, і це розуміння Писання.

Уявіть собі, Господь, який Сам є автором Святого Письма, надає таке велике значення Святому Письму.

Це показує нам про важливість і пріоритет Біблії.

Що робить Ісус, щоб оці двоє прозріли? Правильно. Він відкриває своє Слово і пояснює Його.

Вся Біблія – це Книга про Ісуса

Ісус в цьому уривку відкриває нам важливу істину. Що вся Біблія має в центрі одного головного героя. І цим Головним героєм є наш Господь Ісус Христос.

Якщо ви хочете знати і розуміти Ким є Ісус, вам потрібно читати Біблію від самого початку. Ви не зрозумієте Ісуса без Старого Завіту.

Так Біблія вчить про мораль, йдеться про традиції, ритуали, чудеса, але це все другорядне. Персоною номер один Біблії – Це Ісус.

Ви не зможете зрозуміти цю Книгу, якщо не пов’яжете її з Ісусом.

Прозріння

Коли вони провели весь день з Христом, коли вже нарешті прийшли до Еммауса, то наступив момент прозріння.

31 тут і відкрилися їхні очі, і вони впізнали Його. Та Він став невидимий для них.

Коли Боже Слово стало зрозумілим, вони побачили, те що раніше не бачили. Вони побачили, що Ісус, якого вони вважали мертвим, за Яким сумували – живий, і поруч. Він провів з Ними купу часу.

Друже, коли тобі відкривається Ісус, ти стаєш видючим. Ти зовсім по іншому сприймаєш життя.

Розповідають про одного чоловіка, який пройшов через важке випробування. Цей чоловік був очевидцем, як його дружина повільно позбавлялась розуму, переставала володіти своїм тілом через хворобу Альцгеймера.

Врешті-решт вона буквально стала вигукувати різні прокляття і погані слова в його бік. А він впорався з цим з таким милосердям і вірою, що важко уявити.

Він щодня приходив в лікарню до дружини, розчісував її волосся, говорив з нею, розповідав її яка вона красива, і залишався до тих пір, поки його вже не виганяли з палати.

Цей вірний чоловік помер через 18 місяців після смерті дружини. Кінець життя цієї пари був жахливим з людської точки зору. Зцілення не відбулося, це засмучувало дідуся. Але щоразу, коли його запитували, як його справи, він завжди відповідав однаково: на всі 100%.

Ті хто були поруч, відчували що це не може бути правдою. Його стан здоров’я погіршувався. Стан дружини ставав взагалі нестерпним. І все що він любив, все над чим працював залишало його.

Його син через роки після смерті тата, не міг зрозуміти, як той міг таке говорити. Він молився, роздумував про те, як батько міг говорити про 100% в найгірші моменти свого життя. Це все здавалося брехнею. Це не було навіть 50%, навіть 10%.

Господь дав відповідь, яка повністю перевернула життя цього молодого чоловіка: Це залежить від того, чим ти міряєш.

Якщо ти міряєш обставинами, то там не було ніяких 100%. Але якщо вимірюєш вірою в життя з Господом, якщо ти віриш, що буде воскресіння мертвих, ти будеш жити у новому тілі. Якщо ти бачиш більше, то тоді завжди буде 100% незалежно від обставин.

Коли ти знаєш Господа, коли ти перебуваєш в Його Слові, ти можеш сприймати життя з іншої перспективи.

Ви маєте 100% незалежно від обставин, від стану речей. Христос є на 100% з нами, і 100% часу.

Найважливішим має бути Євангеліє Ісуса, через яке ви сприйматимете життя.

Дуже часто ми думаємо, що вирішення фінансових питань найважливіші у житті. Адже, якщо не будеш вділяти цьому часу і уваги, то будеш мати катастрофу, але це далеко не так.

Фінансове благополуччя починається не з доброї зарплати, добрих зав’язків, наявності роботи, а з Євангелії.

Євангеліє може звільнити людину від двох речей:

Від любові до грошей, бо повіривши в Євангелію, ви Ісуса будете любити більше.
Звільнить від обману, що наявність благополуччя може принести справжнє задоволення в житті.

Коли ти знаєш істину, коли ти знаєш Ісуса, ти знаєш що є головним, а що другорядним. Ти правильно розставляєш пріоритети, ти вділяєш час важливому, ти не витрачаєш життя на непотрібне

Надію не можливо знайти в релігії, в традиціях, грошах, освіті, кар’єрі, майні, її можна лише знайти в діях Бога, що Він звершив ради нас.

Хочеш бачити? Читай. Хочеш розуміти, іди до Ісуса. Прозріння – це результат пізнання Христа і Його Слова.

Прозрів сам, допоможи іншим

32 І сказали вони один одному: Хіба не палало наше серце, коли Він говорив нам у дорозі та пояснював нам Писання?

33 Уставши, тієї ж години вони повернулися до Єрусалима та знайшли зібраних одинадцятьох і тих, які були з ними;

34 вони говорили, що справді Господь воскрес і з’явився Симонові.

35 А ці розповіли про те, що сталося в дорозі, та як Він відкрився їм під час ламання хліба.

Що відбувається, коли людина прозріла?

Горить серце
З’являється неймовірний ентузіазм
З’являється бажання розповісти іншим про прозріння

Розуміння Слова, особиста зустріч з Воскреслим змінює не лише наш розум, наші думки, а змінює наші дії.

Слова Ісуса залишили неймовірний слід у житті цих двох учнів.

Вони оновилися духовно. Їхнє серце почало горіти.

Ви пам’ятаєте моменти, коли ваше серце горіло. Вам здавалося, що можете зробити щось неймовірне.

Боже Слово – має здібність наповнювати людину, наповнювати людину емоціями, особливими переживаннями. Людина готова плакати, радіти, хвалити Господа.

Вони стали джерелом добри новин для інших.

Коли віруюча людина отримує насолоду, отримує відкриття від Бога, наповнюється Божим Словом, вона стає підтримкою, заохоченням і зростанням для інших.

Коли ти зрозумів істину ти будеш нею ділитися з іншими.

Ти не зможеш мовчати про найважливіше. Ти не зможеш змовчати про те, що дійсно перевернуло твоє життя. Ти не зможеш мовчати, коли зовсім по-іншому ставишся до всього що відбувається.

Ти будеш проповідувати Євангеліє. Ти будеш ширити новину далі.

Три способи ділитися Євангелієм на цьому тижні

Ділитися Євангелієм – це завжди говорити. Наші добрі вчинки не можуть замінити Євангелії.

Пропоную вам три способи, як ви цього тижня зможете розповісти про воскреслого Господа.

Звіщаєте Євангеліє в своїй сім’ї

Процес виховання дітей – це проповідь Євангелії. І перший обов’язок віруючих батьків розповісти Євангеліє своїм дітям.

Наші діти можуть бачити як ми живемо, можуть розуміти те що ми їм кажемо. Вони перші хто бачать живе світло Євангелії. Вони бачать Його реальність серйозність і правдивість.

Для нас дана велика Божа благодать привити нашим дітям любов до Писання. У них є великий привілей навчитися читати Біблію самостійно.

Вділяйте час на цьому тижні для своїх дітей. Для своїх сімей.

Звіщайте Євангелію через дружбу

Ісуса звинувачували у тому, що він дружив з митниками і грішниками. Він не був для них чужаком, не просто перехожим, не просто знайомим, а другом. Він мав щирі непідробні стосунки з людьми.

Благовістя через дружбу – чудова річ. Будувати стосунки з людьми, які не знають Господа – це стратегічно важлива річ.

З ким ви дружите? Хто ваші друзі? Чи молитеся ви за не віруючих друзів? Хто може бути вашим другом?

Звіщайте Євангеліє незнайомим людям

Це теж можливість. І зараз для цього є всі можливості. Давайте дружно як церква вийдемо цієї суботи в місто і роздаймо газети.

За короткий час є можливість поспілкуватися з кількома людьми. Розповісти про Ісуса. Розповісти про свій досвід віри в Господа.

Перші християни були повні рішучості розповідати про Ісуса кожному зустрічному.

Висновок

Друзі завершуючи проповідь, хочу щоб ви запам’ятали фразу:

Кожен сліпий потребує прозріння, щоб могли прозріти інші.

Без Бога ми сліпі
Ми усі потребуємо прозріння
Ми маємо прозріти, щоб прозрівали люди навколо нас.

Те як ми сприймаємо життя, показує ким ми являємось.

Якщо ми сприймаємо життя неправильно, ми живемо неправильно.

Сьогодні у цьому приміщенні ми можемо зустрітися з Воскреслим.

Через Писання, чуючи Його Слово – можна увірувати в Нього.

І якщо ви ще сьогодні ідете в Єммаус, повні розчарувань, нездійснених очікувань, ви йдете від Бога, можна повернутися назад в Єрусалим, і потім з радістю розповісти іншим про те, як ви впізнали Христа.

Дорога в Еммаус – це дорога, на якій хтось з нас може опинитися в будь-який момент.

Це те місце, куди ти ідеш, коли вийшло все не так як ти запланував.

Емаус – це не Єрусалим, де усе відбувається. Це місце сумніву, плутанини, розчарування та смутку.

Це місце де ви кажете щось подібне до цього:

Що зі мною не так?
Як таке могло трапитися?
Де Бог у цьому всьому?

Дорога до Емауса, – це місце де ви перегруповуєтесь, робите вибір, сумуєте за стратою мрії. Це місце де ви придумуєте план Б. Місце де вам доведеться почати міряти знову.

Такі часи приносять біль, боротьбу плутанину і відчуття провини.

Нам кожному прийдеться у житті побувати в Емаусі. Але якщо ти з Господом, то по цій дорозі Господь обіцяє іти з тобою, Він ніколи не порушує того, що казав.

Іноді нам важко побачити справжню реальність, визнати і зрозуміти, що Господь поруч.

Суть Євангелії Ісуса Христа у тому, що Господь завжди з нами на кожній дорозі Емаусу к нашому житті.

Сьогодні Бог, іде з тобою?

Амінь!

Дорога в Еммаус