Серпень 20, 2017

Віриш чи не віриш, а їсти хочеться завжди

Віриш чи не віриш, а їсти хочеться завжди

Більшість наших співвітчизників вважають себе віруючими людьми. 78 відсотків (За даними Центру Разумкова 2012 року) – це колосальна кількість людей! Постає логічне питання: “якщо така велика кількість людей вірять в Бога – то чому Україна знаходиться в такому поганому становищі”? Повсюди обман, корупція, злодійство, ненависть, а що найголовніше – у співвітчизників відсутня справжня братська любов один до одного, що є основою віри!!!

Так чи справді ми віруємо так, як це передбачено Богом, Біблією? Якщо чесно зізнатися самому собі, то мені здається, що ми плутаємо поняття віри з культурою, або ж з прив’язаністю до певних релігійних традицій. Якщо  вас запитати, що таке віра? Що б ви відповіли?

Віра це не просто релігійні знання, це щоденний досвід довіри і світогляд, який зосереджений не навколо мене, а навколо Бога. Він є центром мого життя. Сьогодні, хочу вам запропонувати кілька проявів віри, давайте придивимось ретельніше, можливо у якомусь з них ми зможемо упізнати самого себе?

Давайте ретельніше придивимося до того, що відбулося? Про що розповідає уривок? Які персонажі можна побачити? Хто з цих персонажів подобається і чому? Хто тут позитивний герой, а хто негативний і чому?

Що ми бачимо? Ми бачимо, що багато людей ішли за Ісусом, але це не означає, що вони вірили в Нього. Ми бачимо, що якщо ти навіть добре знаєш Ісуса, ти можеш проявляти невірство. Ми бачимо, що навіть коли ти малий, то це не означає, що ти не розбираєшся у вірі. Тобто з вірою не се так просто як на перший погляд здається.