Грудень 2, 2018

Не бійся тільки віруй

Не бійся тільки віруй

Проповідь Не бійся тільки віруй про Яіра, начальника синагоги, і жінку, яка 12 років хворіла. Про відчай, безвихідь, страх і те, як їх перемагати. Ми живемо з вами у такий момент, що багато речей нас приводять до відчаю, і змушують втрачати радість і зміст життя. Важке матеріальне положення багатьох сімей, погані стосунки з оточуючими. Несправедливість і корупція навколо. Ти щодня знаходишся під тиском: де знайти роботу, де взяти гроші, як заплати за газ? У такі моменти іноді здається, що надії на краще немає, все що відбувається, лише погіршує ситуацію. А що якщо до цього додати хвороби з неприємними діагнозами? Всі ці ситуації викликають відчуття безвиході і наштовхують на думку, що все що попереду – це біль, злиденність і страх.

Можливо сьогодні хтось з нас у подібному становищі. Якщо у вас щось трапилося, щось непокоїть. Щось забирає натхнення до життя. Я хочу запевнити, що не все втрачене. Є щось, що тобі конче потрібно знати, воно може змінити твоє життя і навчити тебе радіти незважаючи ні на що.

Луки 8:40-56

40   Коли ж Ісус повернувся, натовп зустрів Його, бо всі чекали на Нього.

41   І ось прийшов чоловік на ім’я Яір, який був старшим у синагозі. Він, припавши до ніг Ісуса, благав Його зайти до його дому,

42   бо мав єдину дочку, років зо дванадцять, і вона помирала. Коли Він ішов, натовп тіснив Його.

43   А жінка, яка хворіла на кровотечу дванадцять років, котра віддала лікарям усе майно, однак ніхто не міг її вилікувати,

44   підійшовши ззаду, доторкнулася до краю Його одягу. І вмить спинилася її кровотеча.

45    А Ісус запитав: Хто доторкнувся до Мене? Коли ж усі відмовлялися, Петро [і ті, хто з ним], сказали: Наставнику, люди товпляться навколо Тебе і тіснять, [а Ти питаєш: Хто той, який доторкнувся до Мене?]

46   Ісус же сказав: Доторкнувся до Мене хтось, бо Я відчув, як сила вийшла з Мене.

47   А жінка, побачивши, що не втаїться, з тремтінням підійшла і впала перед Ним, розповідаючи перед усім народом, чому вона доторкнулася до Нього і як умить стала здоровою.

48   Він же сказав їй: Дочко, віра твоя спасла тебе; іди в мирі!

49   Коли він ще говорив, прийшов хтось від старшого синагоги, кажучи [йому]: Твоя дочка померла; не турбуй Учителя!

50    А Ісус, почувши це, відповів: Не бійся, тільки віруй, і вона буде здорова!

51  Прийшовши в дім, Він нікому не дозволив з Ним увійти, тільки Петрові, Іванові, Якову та батькові й матері дитини.

52   Усі плакали й голосили над нею. Він же сказав: Не плачте, вона не померла, але спить!

53   Та вони почали глузувати з Нього, бо знали, що вона померла.

54    А Він, [вигнавши всіх і] взявши її за руку, сказав: Дівчино, встань!

55    І повернувся до неї дух, і вона вмить воскресла. І звелів Ісус дати їй їсти.

56    Її батьки були сильно вражені, та Він наказав нікому не розповідати про те, що сталося.

Історія, яку ми щойно прочитали показує нам двох людей, які потрапили в відчайдушну ситуацію. Ми бачимо приголомшеного хворобою доньки начальника синагоги, який у відчаї падає перед Ісусом і благає про допомогу.

Далі ми знайомимося з жінкою, яка хворіла 12 років. Хвороба забрала у неї всі сили, всі гроші. Вона буле повністю безпорадною, щоб щось змінити у житті. Вона робила усе що могла, але нічого не допомагало. Кожен день для неї був гіршим за попередній.

Обоє шукають вихід з безвихідної ситуації. Обоє роблять усе що можуть. Обоє прийшли у глибокому відчаї, обоє впали перед Христом, і шукали відповідей у Нього.

Ви коли небудь потрапляли в ситуації відчаю? Ви відчували коли небудь себе безпорадними, щоб вплинути на ситуацію, і щось змінити?

Давайте зупинимося і детальніше проаналізуємо цей текст і відкриємо для себе Господа, який може вирішувати самі безнадійні і відчайдушні ситуації.

Віра завжди сильніша за відчай

Яір

Щасливий тато протягом усіх 12 років. Чоловік, у якого у житті все добре складалося. Улюблена робота, чудова сім’я. Тільки живи, радій. Але в одну мить все змінюється. У його життя приходить непроханий гість, хвороба доньки. Разом з ним приходять інші неприємні сюрпризи. Відчуття безвиході. Розпач, безсонні ночі. Відчай… Усвідомлення того, що ти нічого не можеш вдіяти. За звичай релігійні лідери до Ісуса відносилися вороже. Вони завжди шукали привід принизити Ісуса, підловити Його, або учнів на якійсь помилці. Але перед нами постає чоловік, який займав високу посаду – він був начальником синагоги. Він приходить до Ісуса, падає ниць перед Ним і просить, що Господь зайшов до його дому.

Як ви гадаєте, йому було легко це зробити?

Я думаю це було дуже важко. Його посада, статус, думка колег з інших синагог були серйозною перешкодою. За це він міг поплатитися служінням. Але щось дало йому снаги звернутися до Ісуса, а саме те, що його єдина донька буле смертельно хвора.

Відкинувши всю гордість, цей релігійний лідер впав на обличчя біля ніг Ісуса і благав помочі.

Відчай – це можливість пережити щось нове, яке було до цього невідомим.

Кровоточива жінка

Вона ішла за натовпом, невпевнена в тому, чи варто її підійти. Купа людей були перед нею, вона не могла нічого бачити, що Він робить, куди Він іде, вона могла лише чути Його. Вона чула вражаючі історії про Ісуса. Вона чула про зцілення, її розповідали про чудеса. І її врятувати може лише чудо. Вже цілих 12 років у неї серйозні проблеми зі здоров’ям. У неї кровотеча, яку нічим не могли спинити… Усе що мала пішло на лікування. Не залишилося ні сил ні надії на те, що щось може змінитися. Вона почула, що Ісус іде зціляти чиюсь доньку. І вона вирішує, що у неї є лиш єдиний шанс – торкнутися Його одежі і вона буде здоровою. Вона набирає повітря в груди, з останніх сил протискується крізь натовп. Нарешті дісталася, протягнула руку, щоб торкнутися Його одягу…

Чому вона не йде на пряму. Чому хоче залишитися невпізнаною?

Лука – відкриває нам таємницю. Все через її хворобу. Згідно Закону, вона не мала права бути між людьми, адже вважалася нечистою. Усі люди, які доторкнулися до неї, або до яких торкалася вона ставали нечистими. Життя цієї жінки через її хворобу перетворилося на жах. Вона окрім того, що хворіла, була ізольована від суспільства.

Три речі які робили людину нечистою і вимагали ізоляції

  • Торкатися мертвого
  • Торкатися до жінки під час менструації
  • Проказа

Уявіть собі життя, коли ти 12 років не можеш спілкуватися з людьми. Від тебе мов від привида відсахуються люди. Самотність, хвороба, злидні…

Лука розповідає, про намагання жінки вилікуватися і показує результат намагань. Її нічого не помогло. Надії не має. Грошей немає. Майна не має. Ця жінка була зламана, відрізана від суспільства, навіть від синагоги. Її здоров’я постійно погіршується. Вона не раз собі задавала запитання: Господи чому? Господи за які гріхи? Серце було наповнене гнівом і гіркотою до Бога, який дозволив, щоб усе це трапилося з нею.

Відчуття відчаю

Ці двоє яскраво змальовують відчуття відчаю, яке не залежить від твого положення в суспільстві. Від кількості грошей, які у тебе є. Які не залежать від твоєї духовності.

Яір – знатний релігійний, заможний. Має багато зав’язків. Опиняється в ситуації, з якої не бачить виходу. Потрапляє в ситуацію, яка штовхає його у відчай.

Жінка – незахищена, одинока, невиліковно хвора 12 років. Все що можна було зробити зроблено і жодного варіанту, як жити далі.

Ми з вами живемо у час, коли відчай став нормою. Життя постійно підкидає сюрпризи. Більше того, що ми переживаємо різні сезони. Є періоди, коли все добре, гарно, весело, натхненно, а є періоди безвиході і відчаю, хвороб, злиденності, безнадії.

Ми можемо потрапити у ситуацію відчаю за кілька секунд

Ми не знаємо про хворобу дочки Яіра. Але напевно, це трапилося раптово і неочікувано. Можливо він прийшов одного дня додому і раптом дізнався, що його донька захворіла… Ми ніколи не знаємо коли період відчаю прийде до нас. Це може бути дзвінок телефону. Це може, бути нещасний випадок, тощо. Те що трапилося у сім’ї Яіра – це те, хто ніхто не очікує. Ця трагедія була настільки несподіваною, що довела до відчаю глибоко віруючу людину.

Як реагуєш ти, коли стикаєшся з відчаєм? Що ти робиш, коли твоє життя перевернуте догори ногами? Ви звинувачуєте Бога? Ви розчаровуєтеся у всьому? Що ти робиш, коли твоя релігія не дає відповідей?

  • Відчай може привести до надії, або ожорсточення;
  • Відчай може укріпити твою віру, або зруйнувати твоє майбутнє;
  • Відчай може розвинути вас, або ж приректи;
  • Відчай може утвердити вашу віру, або змусити потерпіти поразку;

Яір і ця хвора жінка зустрілися з ситуацією, яка не була під їхнім контролем.

Ти приголомшений коли раптом:

  • Гроші не можуть запобігти, хворобі, смерті
  • Посада не дає можливості вирішити проблему
  • Зв’язки не вирішують нічого

Але у цих двох, було щось, що дало сили здобути перемогу. Перемогти відчай, тривогу, відчуття безвиході.

Цим фактором перемоги була віра! Віра у те, що Ісус може допомогти. Віра у те, що у Нього достатньо сил і ресурсів вирішити мою проблему. Вченні знаходять ліки від багатьох хвороб, і медицина розвивається, покращуючи якість життя. Але ми все одно помираємо. І лише Ісус може нам дати те, що ніхто не може. Сьогодні тобі не потрібно проштовхуватися крізь натовп, щоб торкнутися Його, але потрібно здолати бар’єри думок інших людей, якщо ми хочемо отримати Його зцілюючий дотик.

Можливо ви вже спробували все що тільки можна. Ви перепробували усі рецепти для щастя і задоволення, але так і не отримали довгоочікуваної надії. Ісус сьогодні може дати вам ліки. Можливо настав момент, коли потрібно зробити ривок, потрібно впасти ницьма перед Ним і розповісти Йому про відчай. Єдиний вихід у момент відчаю це віра, бо лише вона може перемогти відчай.

Яка віра може перемогти відчай?

Віра завжди реагує послухом

  • Чому ці двоє вирішили звертатися до Ісуса?
  • Чому вони звертаються саме до Нього?

Вони чули про Ісуса. Яір вже раніше чув проповіді Ісуса. Саме в його синагозі Ісус розпочав Свою проповідницьку діяльність. Саме тут Ісус читав пророка Ісаю. Саме у цій синагозі він зцілив чоловіка з сухою рукою. Саме тут в цьому місті було зцілено Петрову тещу. Вони обоє чули, що Ісус робить. Вони чули і відповідно  з почутим приймали рішення. Біблія каже, що віра приходить від слухання Слова Божого.

Справжня віра перемогає відчай, реагуючи на Боже Слово послухом

Реакція вірою – це почути Слово і повірити в нього і зробити так. Ці двоє не просто вірили собі кожен у своє. Не просто вірили, що у них все вийде. Не просто вірили, що все буде добре. Вони повірили у те, що Він може. І саме це їх потягнуло до Ісуса.

Для того, щоб діяти їхня віра здолала перешкоди

Багато хто, перешкоди вважають виправданням, чому у них не вийшло.

  • Яіру потрібно було здолати переконання, що про нього після цього будуть думати люди.
  • Жінці потрібно було перемогти ї фізичну слабкість
  • Яіру і жінці потрібно було пробитися через безнадію і відчай.
  • Обом потрібно було притиснутися крізь натовп.
  • Жінці потрібно було перемогти свій сором і ритуальну нечистоту.

Але вони обоє здолали ці перешкоди. Вони прийшли до Ісуса. Вони перемогли сумніви, зневіру, відчай.

Що сьогодні тобі заважає торкнутися Ісуса?

Можливо ти переживаєш, а що скажуть люди? Можливо ти думаєш, що це гроші, або гордість чи сором. Що не дає тобі прийти до Ісуса?

Жінка вирішує прийти до Ісуса таємно. Вона вважала, що була недостойною звертатися до Нього на пряму. Доторкнувшись до Нього вона миттєво оздоровилася.

Віра у те, що вона чула дала результат.

Лише віра яка основана на Божому Слові, може визволити від безвиході і відчаю.

Є велика небезпека бути у безвиході, відчаї, чути Слово і не реагувати.

Віра жінки принесла результат: вона одужала. Отримавши те, що хотіла вона вже хотіла непомітно вислизнути. Але Ісус зупиняється і запитує, «Хто торкнувся Його?

Запитання Ісуса дуже дивне. Ісус не запитує про штовханину. Ісус відчув дотик віри і що сила вийшла від Нього. Сотні людей торкалися у той день до Нього, але без віри, вони нічого не здобули, і Він не звернув на них уваги. Але Він відчув дотик віри цієї жінки.

Віра не може бути анонімною

Далі відбувається щось дивне правда? Ісус запитує: «Хто доторкнувся до Мене?»

  • Чи можливо, що Ісус не знав, хто до нього торкнувся?
  • То чому ж Він тоді ставить це дивне запитання?

Учні це запитання сприйняли як жарт. Коли ти йдеш у натовпі, то сотні людей торкаються тебе. У цьому випадку легше знайти того, хто не торкався, ніж того, хто торкався. В повітрі важка пауза. Ісус обертається і вдивляється в натовп, шукаючи винуватицю зупинки. Коли їхні погляди зустрілися, то її тепер хотілося втікати. Для цієї жінки був поганий момент, вона переживала, що щось зробила не правильно. Коли вона зрозуміла, що сховатися не вийде, вона привселюдно заявила, що то була вона.

Вона отримала набагато більше ніж очікувала, але набагато менше, ніж у той день Ісус хотів її дати.

Чому Ісус наполіг на публічності цього моменту?

Віра не може бути таємною. Віра не може бути лише приватною справою.

Я часто чую таку фразу – я не хочу обговорювати питання віри, це моя особиста справа. Але віра в Христа не може бути вашою особистою справою. Віра у Христа має бути видною.

Ісус не хотів, щоб ця жінка повернулася додому, без публічного визнання своєї віри. Ісус хоче, щоб ті хто вірують у Нього публічно визнавали це перед іншими людьми. У своїх проповідях Ісус навчає, щоб віруючі в Нього визнавали Його перед іншими. Більше того, автор послання до євреїв, спонукує церкву, не лякатися гонінь, через визнання послідовником Ісуса. Каже, що коли людина публічно не визнає Ісуса Господом, її віра дуже хитка.

Іван розповідає, що чимало з юдейської знаті вірили в Ісуса, але вони це тримали в таємниці. Іван ставить цю віру під сумнів, бо вони відмовилися публічно визнати свою. Віру в Ісуса.

Біблія нічого не обіцяє тим, хто каже що вірить в душі. Віра не може бути таємною. Ті хто хоче бути таким собі віруючим під прикриттям, може глибоко помилятися.

Коли жінка публічно заявила про свою віру, вона отримала те, чого навіть не сподівалася. Коли вона торкнулася Ісуса – стала здоровою, коли вона публічно визнала свою віру – стала спасенною.

Отримати зцілення від якоїсь хвороби це добре, але це тимчасово, бо ми все одно усі помремо, незалежно від того яким буде здоров’я. Тому важливо дбати не лише про здоров’я тіла, важливо думати про здоров’я душі, яка потребує Спасителя більше ніж тіло цілителя.

Віра не може бути анонімною

Віра завжди сильніша за страх

Я лише собі уявляю, що відбувалося в голові Яіра під час цієї пригоди з жінкою. Тобі кожна секунда дорогоцінна, а тут на тобі, ніхто нікуди не поспішає.

Ми вчора завезли Діаночку на заняття англійської а самі мали дещо покупляти і поміняти гроші. Каса в Приваті мала відкритися в 14:00, я був на місці за 5 хв до 14:00, але дізнався, що каса відкриється в 14:10. Діану потрібно забрати в 14:15. На все про все у мене 5 хв. Касири зайшли в 14:08. Касу відкрили в 14:13. Ви собі можете уявити, що у мене робилося в голові за ці кілька хвилин…

Коли ми читаємо цю історію далі ми бачимо, що події почали розвиватися в негативному напрямку. Ще Ісус розмовляє з жінкою, як приходить новина, що дочка померла. Вчителя турбувати вже немає сенсу. Затримка для того, щоб вирішити безнадійну ситуацію жінки принесла катастрофічні наслідки для дочки Яіра. Виявилося, що зцілення жінки коштувало життя дочки Яіра. Який гнів, розчарування, біль пережив батько. Він думав, що поки вона була при смерті, у нього є надія, але тепер у же все.

Мне вражає реакція Ісуса: Не бійся тільки віруй, і вона буде здорова! Буквально Ісус наказує Яіру: почати вірити і не переставати. Страх забирає наші можливості. Через страх людина боїться спілкуватися з людьми. Страх поїдає нас з середини. Страх паралізує нас.

Він під корінь рубає всі починання, підриває впевненість. Інколи ми здаємося, навіть не вступаючи в битву зі своїми страхами. Вони переслідують людину протягом усього життєвого шляху: страх перед майбутнім, страх невизначеності, страх невпевненості у завтрашньому дні; страх смерті, страх втратити близьких, страх захворіти, страх потерпіти невдачу.

Ісус хоче щоб у цей момент, Яір не боявся, а переміг страх вірою, адже Ісус поруч. Якщо Він поруч, потрібно залишити досвід, логіку, вірою слухати Ісуса.

Не бійся тільки віруй – означає: чим більше ти будеш вірити, тим менше будеш боятися, і навпаки: чим менше ти віриш, тим більше боїшся.

Страх має зустрітися з вірою. Віра полягає не в тому, що ми отримаємо те, що хочемо, але віра в те, що Бог знає, що краще! Те що ми бачимо далі, ще було одним випробуванням віри для Яіра. Вдома усі плакали. Співчуття, плач – це все що може зробити людина в цій ситуації. Це людська межа. Для людей смерть – це кінець, а для Ісуса явити славу Божу. Ісус прийшов до Яіра, це означає, що у Нього є рішення. Він може впоратися з цією ситуацією. Він каже не плакати. Але люди не зрозуміли, не почули, не захотіли повірити. Воно почали сміятися з Ісуса.

Люди не вірили, тому для них слова Ісуса нічого не означали. Вони сприймали лише реальність, якою вона була. Вони бачили, що дівчинка померла, вони створили атмосферу невірства, відчаю, безвиході і смерті.

Як часто ті хто навколо нас вбивають будь які промінчики надії і віри. Приберіть зі свого оточення людей, які не вірять. Які руйнують надію.

Що робить Ісус? Ісус бере з собою лише трьох учнів і батьків дівчаті, всіх решту висилає геть. Ісус створив атмосферу віри. Потім бере дівчинку за руку і наказує її підвестися.

Яір проявив віру, коли звернувся до Ісуса за допомогою. Він вірив, що Ісус може зцілити. Він повірив у те, що Той може.

Коли він побачив мертве тіло доньки, його віра похитнулася, він засумнівався. Страх почав тиснути. Але Ісус не дорікає, Ісус приймає його віру і благословляє його: Він повернув йому не лише доньку, Він укріпив Його віру, підняв до нового рівня.

Ісус Господь життя. Він дає життя. Він наказав дівчинці жити і вона жила. Слово Ісуса – це Боже Слово. Ісус – Бог і Владика цього світу. Він господар світу і життя.

Смерть – це межа для людської філософії. Стів Джопс, Джордж Буш, Майкл Джексон, Левко Лук’яненко, Любомир Гузар. Якою б не була людина, ї смерть це жирна крапка. Але Ісус каже, що смерть – це сон. Коли людина лягає спати, вона знає, що завтра прокинеться і життя триватиме. Ісус має владу підняти будь кого, і одного дня, Він пробудить кожного. Одних для вічного царювання разом з Ним, а інших для осуду.

В понеділок, я пережив неймовірний страх. Моє тіло аж почало тремтіти. Я не міг заснути, я не міг зосередитися. В Україні прийняли указ Президента про запровадження військового стану… Що нас чекає? Якщо все почнеться, що робити? Як жити? Як діти?

Цією історією, Ісус мені каже: Не бійся тільки віруй!

Страх і невір’я мішають нам не лише зростати духовно, але навіть жити нормально. Ісус хоче нам дати віру, яка долає будь-які труднощі і перешкоди.

Висновок

Говорити про віру добре. Дуже добре, що Ісус зцілив цю жінку, повернув життя дитині. Але Він не робить цього мені. Він не зцілив мене. Він не вирішив мою проблему… Чому Він не відповідає таким же чином як відповів Яіру, жінці?

В кінці 2014 року у наше життя постукала несподіванка, ми завагітніли. Ми мріяли про діток і це для нас була дуже радісна новина. Все було добре.

Але одного дня Лєна підіймалася на 5 поверх, а Діаночка ще не дуже вміла ходити. Лєна взяла її на руки. По дорозі, стало дуже боляче. Ледве відійшла від цього болю.

Приблизно через два тижні після цього ми дізналися, що дитинка померла. Ще через тиждень Лєну почистили. Це був один з складних моментів у нашому житті.

Я ніколи так не плакав як плакав у ці дні. У голові вертілися запитання, Господи чому? Господи допоможи?

Ще тоді ми для себе зробили один важливий висновок. Ми не бачимо усієї картини життя. Ми бачимо фрагменти. Ми не можемо бути об’єктивними у сприйнятті подій які з нами відбуваються. Господь знає. І ми довіряємо Його рішенням. Відтоді, небо для нас стало ріднішим. Господь уже взяв завдаток від нас. Тепер у нас є рідна кровиночка, яка вже з Господом.

Віра у життя після смерті для нас не просто надія, для нас це бажана реальність. І слова сказані Яіру, Не бійся, тільки віруй. Це слова, які реально працюють і в нашому житті. Лука в цій історії розповідає про два випадки. Які схожі. Дівчинці 12 років. Стільки ж років хворіє жінка…

Ісус закликає Яіра вірити відразу після того, як той побачив, як віра врятувала жінку. Ісус і для Яіра у той момент відкриває очі. Він каже, що в момент зцілення від Нього вийшла сила. Якщо дотик до Ісуса мав такий ефект, то що може трапитися, коли Ісус сам доторкнеться до дівчинки. Це саме Лука повтори в би і нам сьогодні. Яка б проблема у нас не була. Його дотик, Його Слово Його повеління: не бійся, тільки віруй, актуальне як ніколи.

Біблійна віра – це те, чого Бог чекає від людини, коли всі людські надії вичерпано. Жінка мала віру, коли надія на всі методи і засоби зникла. Віра більша за надію, бо коли її не стало, віра принесла чудо.

Віра має надію тоді коли всі людські надії зникли. Віра яка має все ще людські можливості – це незначна віра. Біблійна віра – це віра, коли всі інші варіанти відсутні.

Одна з причин чому Ісус так багато часу проводив серед безпорадних і безнадійних людей в тому, що вони як ніхто інший були зрілими для віри. Віра потрібна для всіх людей у будь-який час. Моменти відчаю і безвиході підкреслюють цю реальність.

Тому:

  • Вірте, бо віра сильніша за відчай
  • Вірте Слову Божому і реагуйте послухом
  • Пам’ятайте віра завжди сильніша за страх

 

 

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.